Військове командування РФ «активізує спроби захопити Курахове і Вугледар у Донецькій області, щоб не допустити передислокації українських військ для посилення оборони Покровська», йдеться в новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
У звіті зазначається, що «останнім часом російські війська активізували наступальні зусилля, спрямовані на ліквідацію широкого виступу на захід та південний захід від Донецька, а також просування до траси Н-15 (Донецьк – Запоріжжя) й уздовж неї».
В ISW переконані, що «скоординовані російські наступальні операції з південного флангу на Покровському напрямку на західний фланг оборони ЗСУ навколо Вугледара, ймовірно, мають на меті посилити тиск на українські сили, що обороняються на заході Донецької області, і створити умови для подальших успіхів у пріоритетних наступальних зусиллях РФ на Покровському напрямку».
Аналітики кажуть, що «станом на 1 вересня росіяни суттєво активізували свої наступальні операції біля Вугледара на південний захід від Донецька і на сьогодні досягли незначних тактичних успіхів у цьому районіі».
«Геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, вказують на те, що російські війська нещодавно просунулися в центр Пречистівки на захід від Вугледара під час механізованого штурму силами близько роти. Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, показують, що військовослужбовці 40-ї морської піхотної бригади підіймають російський прапор у північно-західній частині Пречистівки. Це свідчить про те, що російські війська, ймовірно, захопили цей населений пункт», – наголошують у звіті.
Аналітики також кажуть, що «російські війська проводять відносно інтенсивні наступальні операції в інших місцях на південний захід та захід від Донецька. Активізація російських наступальних операцій під Вугледаром, скоріш за все, не означає, що темпи російських наступальних операцій в інших місцях на заході Донецької області, в найближчій перспективі знизяться».
Зазначається, що «росіяни збільшили як регулярність, так і масштаби механізованих атак на захід і південний захід від Донецька наприкінці липня 2024 року і відтоді регулярно проводять відносно великі механізовані атаки в цьому районі, хоча вони призводять лише до незначних тактичних переваг».
Водночас, повідомляють у звіті, «посилені зусилля Росії, спрямовані на використання досягнень на Покровському напрямку, а також передислокація російських військ у відповідь на вторгнення України в Курську область, все ще не змогли порушити темп російського наступу на захід і південний захід від Донецька».
«Продовження масштабних і дорогих російських механізованих атак свідчить про те, що російське військове командування поставило перед частинами Східного і Південного угруповання військ у цьому районі ширшу оперативну мету», – йдеться у звіті ISW.
Експерти зазначають, що «інтенсифікація дій Росії під Вугледаром, ймовірно, має на меті потіснити західний фланг української оборони в районі на захід і південний захід від Донецька, в той час, як російські війська наближаються до Курахового на східному фланзі».
Аналітики інституту припускають, що «російські наступальні операції вздовж траси О-0532 між Костянтинівкою і Вугледаром відкривають російським військам шляхи для просування, які можуть підтримати як зусилля із захоплення Курахового на півночі, так і російські зусилля з оточення і захоплення Вугледара на заході».
В ISW нагадали, що взимку 2022-2023 років російські війська провели невдалу наступальну операцію на заході Донецької області, яка характеризувалася «масовими фронтальними механізованими атаками на сам Вугледар».
«Однак зараз російські війська, схоже, здійснюють поступове просування вздовж кількох взаємодоповнюючих ліній наступу. Це російський план кампанії, який став більш поширеним, адже російські військові відмовилися від спроб оперативно значущих проривів за допомогою механізованого маневру», – йдеться у звіті аналітиків.
У звіті ISW також зазначається, що «російське військове командування продовжує надавати пріоритет наступальним діям на Покровськ. Воно має намір за допомогою вищезазначених другорядних зусиль, незалежно від їхнього успіху, закріпити українські сили в західній частині Донецької області та не допустити передислокації українських військ для посилення оборони Покровська».
В ISW переконані, що «російське командування проводить кампанію в масштабах усього театру військових дій, спрямовану на розтягнення українських сил шляхом послідовного наступального тиску, і намагається повторити ці зусилля в масштабах усього театру військових дій у більш інтенсивний спосіб уздовж лінії фронту в Донецькій області».
«Російські війська не зможуть утримувати ініціативу на всій території Східної України нескінченно довго. Багаторазове посилення наступальних зусиль у Донецькій області, на додаток до постійного оперативного тиску, спричиненого вторгненням України в Курську область, скоріш за все, призведе до того, що російські наступальні операції досягнуть кульмінації раніше, ніж планує російське військове командування», – йдеться у звіті ISW.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.