Останнім часом у російських родинах, які втратили близьких на війні проти України, посилюється недовіра до процесу ідентифікації загиблих. Все більше сімей звинувачують Міністерство оборони рф у тому, що отримують не останки своїх рідних, а чужі тіла. Незалежний проєкт «Окно» повідомляє, що у багатьох випадках родичам не передають ані документи, ані особисті речі загиблих. Ба більше, на прохання провести ДНК-експертизу чиновники часто не реагують.
Про це розповідає News IO
Сумнівні процедури опізнання
Яскравим прикладом є історія 23-річного Максима Михайлова, який перестав виходити на зв’язок наприкінці березня. Матері у військкоматі повідомили, що його особу впізнали сослуживці та командир, тому додаткової перевірки не потрібно. Згодом з’ясувалося, що ідентифікація не проводилася, а самих бойових товаришів навіть не залучали до цього процесу. Вони, як виявилося, не знають, де перебуває тіло Максима.
«Мені сказали, що опізнали його, але потім з’ясувалося, що його просто загубили. І жодного опізнання не було», — розповідає мати Максима.
У травні родині передали закриту труну із суворою забороною відкривати її. Свідоцтво про смерть заповнили від руки із зазначенням причини: «загинув від вибуху». Особистих речей не повернули. Вдова Валерія згадує, що біля труни членам родини погрожували відповідальністю у разі спроби її відкрити. Вона просила хоча б фото, але відмову отримала і в цьому. ДНК-експертизу так і не провели. За словами Валерії, в інтернеті є випадки, коли після відкриття труни родина виявила, що всередині чужа людина, але після цього справу завели вже на них, а не на військових чиновників.
Плутанина з датами та сумнівні докази
Ще однією проблемою стало невідповідність дат смерті та поранення. Наприклад, Микола Туров був офіційно визнаний загиблим 23 жовтня 2024 року, але у списках поранених він значився до 27 жовтня. Тіло не вдалося ідентифікувати через сильне розкладання, тож родині показали лише нечітке фото.
Дружина загиблого розповідає:
«Нам дали фото — просто синє тіло, нічого не видно. Дуже боляче. І ніяких відповідей», — говорить його дружина.
Схожих історій у соціальних мережах стає все більше. Деякі сім’ї, навіть отримавши підтвердження за допомогою ДНК, відчувають недовіру. Сестра загиблого Юлія Гетманська ділиться, що брат зник 15 жовтня, а його голову відірвало, тому впізнати було неможливо. Проте через місяць після зникнення з його телефона хтось виходив у месенджер Telegram, що лише посилило підозри родини.
Після перемовин у Стамбулі між росією та Україною було досягнуто домовленості щодо обміну тілами загиблих. Проте значна частина останків усе ще залишається невпізнаною, а родини не впевнені, що ховають саме своїх близьких.