У Польщі фіксують посилення антипатії до українців, що виражається у випадках публічної агресії та зменшенні суспільної підтримки для біженців. Досвід Олександри Іванюк, яка вже 15 років мешкає у Варшаві, став показовим прикладом таких змін: під час поїздки у переповненому трамваї чоловік у камуфляжі голосно ображав її та її подругу лише через українську мову спілкування.
Про це розповідає News IO
«Це чули всі, але найбільше мене вразило те, що ніхто не втрутився», — згадує 39-річна Іванюк, літературознавиця, яка живе у Варшаві вже 15 років, задовго до повномасштабного вторгнення. «Я зрозуміла, що і сама не відважилася відповісти — було відчуття, що це може перейти у фізичну агресію».
Поширення агресії щодо мігрантів спостерігається в усій Європі, але у Польщі це питання особливо актуальне. Країна не лише прийняла мільйони українців після початку повномасштабної війни, а й стала ключовим транзитним коридором для військової допомоги Києву. Водночас українська робоча сила суттєво впливає на польську економіку, забезпечуючи до 2,4% ВВП, а у 2024 році 78% українців у Польщі були офіційно працевлаштовані — це найвищий показник серед країн ОЕСР.
Зниження підтримки та політичні зміни
Як свідчать соціологічні дослідження, рівень підтримки українських біженців у Польщі знизився з 94% у 2022 році до 48% у жовтні 2024-го. Половина поляків вважає державну допомогу для українців надмірною. На цьому тлі політики, зокрема президент Кароль Навроцький та представники партії «Право і справедливість», дедалі частіше висловлюють скепсис щодо інтеграції українців та вступу України до ЄС і НАТО, а також звинувачують біженців у зловживанні соціальними виплатами. У серпні Навроцький ветував закон про продовження допомоги українцям, а уряд Дональда Туска зосереджує увагу на обороні країни, яка зараз має рекордні витрати на безпеку у НАТО.
Петро Бурас, аналітик Ради міжнародних відносин, зазначає, що польському керівництву доведеться балансувати між питаннями національної безпеки та зростаючими антиукраїнськими настроями серед правих виборців.
Причини напруги та соціальні наслідки
Останнім часом у Польщі зростає кількість випадків дискримінації, мови ненависті й навіть фізичних нападів на українців. За офіційними даними, у 2024 році польська поліція зафіксувала 651 інцидент проти громадян України, а за дев’ять місяців цього року — 477. Організація Never Again також повідомляє про зростання числа расистських нападів.
За словами дослідниці міграції Олени Бабакової, у суспільстві формується негативний стереотип «невдячного українця». Частина поляків негативно сприймає соціальну мобільність українців, які отримують високооплачувану роботу та інтегруються у суспільство. Це, на думку експертки, порушує негласну домовленість щодо підпорядкованої ролі мігрантів. Бабакова наводить приклад, коли на дитячому майданчику батько польської дитини заборонив своїй доньці спілкуватися з її сином через українське походження, хоча хлопець є громадянином Польщі та говорить польською мовою.
Додатковий тиск створює нова хвиля міграції молодих українців, особливо після пом’якшення правил виїзду з країни. За останні два місяці Польща зареєструвала понад 98 тисяч в’їздів чоловіків віком від 18 до 22 років, з яких менше половини повернулися назад до України.
Політики з обох країн звинувачують росію у спробах поширювати розкол через дезінформацію. Згідно з дослідженнями Інституту стратегічного діалогу, проросійські мережі активно розпалювали антиукраїнські настрої під час польських виборів.
За словами Олександри Іванюк, інцидент у трамваї став знаком серйозної зміни суспільної атмосфери. Вона зазначає, що, попри збереження солідарності у частини поляків, загальний тон став більш напруженим і небезпечним для українців у Польщі.