Унаслідок чергової атаки російських військових на Херсон 14 квітня загинула місцева мешканка. За інформацією міської військової адміністрації, під час скидання вибухівки з безпілотника 52-річна жінка отримала тяжкі травми, які виявилися несумісними з життям.
Про це розповідає News IO
Наслідки обстрілу для мирного населення
Крім загиблої, до лікарні був доставлений 52-річний чоловік. Він отримав уламкові поранення хребта, контузію, а також вибухову та закриту черепно-мозкову травму. Його стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості.
Раніше повідомлялося, що в херсонській лікарні померла 78-річна жінка, яка постраждала під час попереднього російського обстрілу Корабельного району. Медики тривалий час боролися за її життя, але врятувати пацієнтку не вдалося.
«Жінка дістала тяжкі травми, які призвели до смерті, попри те, що лікарі боролися за життя пацієнтки до останього».
Атаки на цивільну інфраструктуру та ознаки геноциду
Російські безпілотники, зокрема дрони типу «Молнія», неодноразово завдавали ударів по цивільних об’єктах у Херсоні. Одна з таких атак призвела до поранень чотирьох співробітників місцевої лікарні. Загалом російські військові постійно застосовують різні типи озброєння — ударні дрони, ракети, авіабомби та реактивні системи залпового вогню — по містах та цивільній інфраструктурі України, що призводить до численних жертв серед мирного населення.
Українська влада та міжнародні організації класифікують ці удари як воєнні злочини російської федерації. Особливо наголошується на цілеспрямованості атак на системи життєзабезпечення, заклади охорони здоров’я, а також на об’єкти, що забезпечують населення електроенергією, теплом, водою, зв’язком і медичною допомогою. Такі дії мають ознаки геноциду: оголошення намірів знищення українців, публічні заклики до їх ліквідації, переслідування осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях, винищення інтелігенції, депортація дітей та знищення української культурної спадщини.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і мирний час. Геноцид кваліфікується як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Незважаючи на численні докази, керівництво росії заперечує обстріли цивільної інфраструктури, а також загибель та поранення мирних мешканців унаслідок дій їхньої армії.