Жертви та руйнування внаслідок комбінованої атаки рф на Запоріжжя і Полтавщину

|
Жертви та руйнування внаслідок комбінованої атаки рф на Запоріжжя і Полтавщину

В ніч на 24 березня Запоріжжя та Полтавська область зазнали потужної комбінованої атаки з боку рф, у результаті якої загинули щонайменше три особи, а ще близько двадцяти людей отримали поранення.

Про це розповідає News IO

Значні руйнування та постраждалі у регіонах

У Полтавській громаді внаслідок ворожих ударів пошкоджено житлові будинки та готель, спалахнули пожежі. За словами голови Полтавської обласної військової адміністрації Віталія Дяківнича, на ранок було відомо про двох загиблих та одинадцятьох поранених мешканців.

У Запоріжжі, яке зазнало комбінованої атаки дронами-камікадзе та ракетами, загинула одна людина, ще п’ятеро отримали поранення. Як повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров, у місті пошкоджено шість багатоквартирних і два приватних будинки, магазин, нежитлові споруди та об’єкт промислової інфраструктури.

«Пошкоджені шість багатоквартирних та два приватних будинки, магазин, нежитлові будівлі, об’єкт промислової інфраструктури», – написав чиновник у телеграмі.

Масовані удари та ознаки геноцидних дій

Напередодні ввечері президент Володимир Зеленський закликав громадян уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги та зазначив, що українська розвідка попереджає про можливість масштабної атаки рф. Всі необхідні розпорядження для сил протиповітряної оборони вже були надані.

Російські війська систематично застосовують різні види зброї, зокрема ударні безпілотники, ракети, авіабомби та реактивні системи залпового вогню для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру по всій країні. Українська влада та міжнародні організації розцінюють подібні дії як воєнні злочини рф, наголошуючи на їх цілеспрямованості.

Обстріли об’єктів життєзабезпечення — систем енергопостачання, водозабезпечення, медичних установ, зв’язку — розглядаються як ознака геноцидних дій з метою позбавити цивільне населення необхідних умов для життя.

Серед характерних ознак геноциду, які фіксують правозахисники та дослідники, — публічні заклики російського керівництва до знищення українців як нації, цілеспрямовані удари по критичній інфраструктурі, знищення інтелігенції, депортація дітей для зміни ідентичності, вилучення українських книг з бібліотек, крадіжки культурних цінностей та примусова русифікація на окупованих територіях.

У 1948 році Генеральна асамблея ООН ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Станом на поточний час її учасниками є 149 держав, які зобов’язані попереджати й карати за акти геноциду у мирний і воєнний час. Документ визначає геноцид як умисні дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

Попри численні підтвердження фактів атак на об’єкти цивільної інфраструктури та масові втрати серед мирного населення, керівництво росії продовжує заперечувати цілеспрямованість таких дій та відповідальність за руйнування лікарень, шкіл, енергетичних і водопостачальних об’єктів в Україні.