Президент Володимир Зеленський виступив із заявою після масованого ракетного удару росії по території України, який відбувся в ніч на 16 квітня. Глава держави наголосив, що ця атака демонструє, що російська федерація не заслуговує на пом’якшення міжнародної політики чи скасування санкцій.
Про це розповідає News IO
Реакція України та підтримка партнерів
Зеленський підкреслив, що росія цілеспрямовано робить ставку на війну, і відповідь на це також має бути рішучою – необхідно захищати життя громадян усіма доступними засобами та посилювати тиск заради миру. Президент висловив вдячність державам, які допомагають Україні своєчасно і в повному обсязі. Окрему подяку він передав Німеччині, Норвегії та Італії за нові домовленості щодо зміцнення української протиповітряної оборони.
Володимир Зеленський повідомив, що вранці заслухав доповідь командувача Повітряних сил щодо відбиття атаки. За його словами, внаслідок ворожого обстрілу, окрім загиблих у кількох містах, по всій країні зафіксовано близько 100 поранених.
«Є багато політичних зобов’язань партнерів, які вже були озвучені, але ще не реалізовані. В тому числі у форматі «Рамштайну» та на двосторонній основі. Доручив командувачу Повітряних сил зв’язатися з тими партнерами, які раніше давали обіцянки щодо ракет для «петріотів» та інших систем. Очікую на доповідь за результатами», – додав він.
Масштаби ракетного обстрілу та наслідки
Згідно з інформацією Повітряних сил на ранок 16 квітня, російська армія протягом попередньої доби випустила по Україні 703 повітряні цілі. Українським захисникам вдалося знищити 19 крилатих ракет Х-101, вісім балістичних ракет, чотири крилатих ракети «Іскандер-К» та 636 дронів різних типів.
Російські війська систематично застосовують різні види озброєння – ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню – для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру у всіх регіонах країни.
Українська влада й міжнародні організації кваліфікують ці обстріли як воєнні злочини російської федерації та наголошують на їх цілеспрямованому характері. Знищення систем життєзабезпечення, об’єктів охорони здоров’я, позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги свідчить про геноцидні дії.
Під час повномасштабної війни росія здійснює дії, які можуть підпадати під визначення геноциду, такі як:
- заявлення намірів щодо знищення українців;
- публічні заклики до фізичного винищення української нації;
- обстріли систем життєзабезпечення й об’єктів охорони здоров’я;
- переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв української культури;
- зміна ідентичності дітей через систему освіти на окупованих територіях і депортацію;
- знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці (їх зараз 149) запобігати актам геноциду і карати за них у будь-який час. Геноцидом вважаються дії із наміром знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку, зокрема вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, створення нестерпних життєвих умов, запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей.
Керівництво росії заперечує, що російська армія свідомо атакує цивільну інфраструктуру міст і сіл України, завдаючи шкоди мирному населенню та руйнуючи лікарні, школи, дитсадки, енергетичні й водозабезпечувальні об’єкти.