Президент Володимир Зеленський повідомив, що за останній тиждень російська федерація здійснила масований обстріл території України, використавши 1770 безпілотників, понад 1530 керованих авіаційних бомб (КАБ) та 86 ракет, серед яких понад 20 були балістичними.
Про це розповідає News IO
Санкційні схеми та необхідність їхнього припинення
«Кожна з таких ракет містить щонайменше 60 іноземних компонентів, що постачаються до Росії в обхід санкцій. Схеми таких постачань відомі, і їх потрібно ліквідовувати. Якщо у світу не вистачає засобів ППО закрити небо від балістики у Європі та на Близькому Сході одночасно, маємо забрати в росіян можливість збирати ракети на їхніх заводах. Я вдячний усім, хто продовжує санкційну роботу для захисту життя», – наголосив президент.
Російські збройні сили продовжують регулярно атакувати українські міста і цивільну інфраструктуру різними видами озброєння: ударними безпілотниками, ракетами, КАБами, а також реактивними системами залпового вогню. Усі регіони України залишаються під загрозою масових ударів.
Ознаки геноциду та міжнародна відповідальність
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці обстріли як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Особливу тривогу викликають систематичні атаки на об’єкти критичної інфраструктури, медичні заклади та системи життєзабезпечення населення, що позбавляє людей доступу до електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.
Експерти й правозахисники вказують, що такі дії мають ознаки геноциду, зокрема через:
- заяви представників російської влади про заперечення існування українців як нації;
- публічні заклики до знищення українського народу;
- цілеспрямовані обстріли інфраструктури, необхідної для життя цивільного населення;
- переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення представників інтелігенції, культури, освіти;
- насильницьку депортацію дітей та зміну їхньої ідентичності;
- знищення українських книг, розграбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує 149 держав-учасниць запобігати актам геноциду і карати за них як у воєнний, так і в мирний час.
Згідно з Конвенцією, геноцидом визнаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, зокрема: умисне вбивство, завдання тяжких тілесних ушкоджень, створення нестерпних умов життя, перешкоджання дітонародженню, а також насильницька передача дітей до іншої групи.
Попри заперечення російською владою цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, факти свідчать про масові руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних та водних об’єктів, а також загибель мирного населення по всій Україні.