Президент України Володимир Зеленський провів нараду з головою Головного управління розвідки Олегом Іващенком, під час якої обговорювалися актуальні питання безпеки на Близькому Сході у зв’язку з ескалацією навколо Ірану.
Про це розповідає News IO
Плани росії щодо використання кризи на Близькому Сході
За словами Зеленського, російське керівництво намагається скористатися загостренням ситуації в регіоні задля власних інтересів. Основна мета — підвищити ризики затяжної війни на Близькому Сході та у країнах Перської затоки, що дозволить зменшити тиск міжнародної спільноти через агресію проти України. Крім того, росія прагне домогтися послаблення санкцій, отримати додаткові ресурси за рахунок коливань цін на енергоносії та, зокрема, домогтися скасування обмежень для своєї енергетики.
«Детально аналізуємо наявні дані щодо намірів російського керівництва скористатися ситуацією навколо Ірану та можливим затягуванням американської військової операції», – заявив він.
Президент підкреслив, що Україна визначає кроки для протидії планам росії і має намір інформувати міжнародних партнерів про ці загрози.
Нові дані про втрати росіян та дії розвідки
Володимир Зеленський також повідомив, що доручив українській розвідці активізувати роботу щодо російського військово-промислового комплексу, з метою подальшого послаблення потенціалу агресора.
Додатково, за словами президента, розвідка отримала документи, які містять внутрішню оцінку росією власних втрат на полі бою. Документи вказують, що з 100% втрат 62% становлять загиблі, а 38% — поранені. У закритих офіційних звітах росіяни оцінюють свої безповоротні втрати у 1 мільйон 315 тисяч убитих та важко поранених, однак, як зазначає Зеленський, ці дані можуть бути заниженими.
Офіційно російська федерація не розкриває інформацію про свої втрати у війні.
Ситуація на Близькому Сході залишається напруженою: з 28 лютого США та Ізраїль продовжують завдавати ударів по об’єктах в Ірані, у відповідь Іран атакує країни Перської затоки ракетами та дронами. Ці події вже призвели до суттєвого зростання світових цін на енергоносії: 9 березня ціна нафти марки Brent вперше з 2022 року перевищила 100 доларів за барель. До цього призвели скорочення поставок великими виробниками та побоювання щодо тривалих перебоїв у судноплавстві на тлі триваючого конфлікту.