Президент України Володимир Зеленський виступив у парламенті Нідерландів у Гаазі з нагоди запуску компенсаційної комісії, яка має відшкодовувати збитки, завдані російською агресією. У своїй промові він згадав про візит до прифронтового Купʼянська, щоб спростувати заяви президента рф володимира путіна про нібито захоплення міста російськими військами.
Про це розповідає News IO
«Путін публічно збрехав, заявивши, що російські війська вже захопили це місто. Тож я поїхав до Купʼянська особисто, щоб показати світу, що Путін бреше, щоб показати лише одне – це» – сказав президент України.
Викриття дезінформації та важливість правосуддя
Зеленський підкреслив, що викриття російської дезінформації є критично важливим для відновлення справедливості. Президент запевнив, що буде й надалі викривати кожну російську брехню, як на лінії фронту, так і поза нею, оскільки «правда відновлює справедливість».
У своєму зверненні до депутатів Зеленський подякував Нідерландам за стійку підтримку України та за активну участь у міжнародному правосудді, особливо відзначивши створення компенсаційної комісії. Ця структура має стати частиною міжнародного механізму відшкодування збитків, яких зазнала Україна від дій росії.
Відповідальність агресора та дискусії щодо заморожених активів
Президент України наголосив, що досягнення стійкого миру неможливе без невідворотної відповідальності країни-агресора. Зеленський заявив, що росія поводиться «як хронічний правопорушник», переконаний у власній безкарності, і міжнародна спільнота має забезпечити реальну відповідальність москви, зокрема через використання заморожених російських активів для відновлення України.
Він закликав європейських партнерів підтримати рішення щодо використання російських коштів на користь репараційного кредиту для України, наголосивши:
«Агресор має заплатити. І це також питання відновлення справедливості таким чином, щоб Росія справді це відчула», – наголосив Зеленський.
Останнім часом в Європі активно обговорюється ідея надання Україні «репараційного кредиту» на суму 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Найбільше застережень щодо цього висловлює Бельгія, оскільки значна частина відповідних коштів знаходиться під її юрисдикцією. Бельгійська сторона остерігається можливих юридичних претензій з боку росії.
Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен вважає, що нинішній план Європейської комісії з примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним, і депозитарій готовий оскаржувати його в суді, щоб уникнути банкрутства у разі заходів у відповідь з боку москви.
Віцепрем’єр-міністр Бельгії Вінсент Ван Петегем вказав, що заморожені російські активи доведеться використати для України «в певний момент», однак Бельгія не готова йти на необдумані компроміси, перш ніж погодиться на відповідну угоду.
Європейський Центральний банк також поки не готовий страхувати такий «репараційний кредит». У свою чергу, росія категорично відкидає можливість конфіскації своїх коштів і називає подібні дії «крадіжкою».