Внаслідок чергового удару російських військ по інфраструктурі Запоріжжя одна людина отримала тяжкі поранення. Також зафіксовано масштабне знеструмлення у місті, про що повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Про це розповідає News IO
Масове знеструмлення і відновлення електропостачання
Після атаки без електроенергії залишилися понад 38 тисяч побутових і близько двох тисяч юридичних абонентів. Проте, за словами Федорова, вже вдалося відновити електропостачання для більшості постраждалих — світло повернулося до понад 83% споживачів.
«Без світла залишаються 6 265 побутових і 305 юридичних споживачів», – додав Федоров.
Російські війська регулярно здійснюють обстріли українських міст різними видами озброєння: ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню. Такі атаки спрямовані проти цивільної інфраструктури у всіх регіонах країни.
Міжнародна оцінка та визначення геноциду
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні дії як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Обстріли об’єктів життєзабезпечення, а також закладів охорони здоров’я з метою позбавлення населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги розглядаються як прояви геноцидних дій.
Серед таких ознак фахівці зазначають:
- Оголошення намірів про знищення українців;
- Публічні заклики до винищення українців;
- Цілеспрямовані обстріли інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення;
- Переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- Винищення представників інтелігенції, носіїв української культури;
- Спроби зміни ідентичності дітей через освітні програми на окупованих територіях;
- Депортацію дітей без батьків до росії з метою асиміляції;
- Вилучення українських книг із бібліотек, пограбування музеїв та викрадення артефактів, що підтверджують історію українців.
Нагадаємо, що Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, підписана 1948 року, зобов’язує держави-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них як у мирний час, так і під час війни. Визначення геноциду охоплює дії, що мають на меті повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.
Серед основних ознак геноциду — вбивство членів групи, нанесення їм тяжких тілесних ушкоджень, створення життєвих умов, які призводять до знищення групи, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей до іншої групи, а також публічне підбурювання до таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих атак на цивільні об’єкти, лікарні, школи, енергетичну та водопостачальну інфраструктуру в Україні.