Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен чітко висловив позицію Європейського Союзу щодо енергетичної співпраці з росією, наголосивши на відмові від імпорту енергоресурсів з цієї країни навіть попри загострення ситуації на Близькому Сході. Йоргенсен озвучив цю позицію під час спілкування з журналістами в Брюсселі, коментуючи заклики деяких європейських політиків до перегляду підходу до співпраці з росією в енергетичній сфері.
Про це розповідає News IO
Відмова від російських енергоносіїв: позиція ЄС
Єврокомісар підкреслив, що країни Європейського Союзу ухвалили рішення остаточно відмовитися від імпорту російських енергоресурсів, адже це питання не лише енергетичної безпеки, а й моралі. Він зауважив, що тривала залежність від російської енергії дозволяла путіну використовувати її як інструмент політичного тиску на Європу. Йоргенсен підкреслив, що ЄС не має наміру фінансувати незаконну війну росії проти України та готовий дотримуватися курсу на енергетичну незалежність.
«У Європейському Союзі ми вирішили, що не хочемо імпортувати російську енергію… Надзвичайно важливо, щоб ми дотримувалися цього курсу. Ми не можемо в Європі прямо допомагати фінансувати жорстоку й незаконну війну Росії. Ми надто довго залежали від російської енергії, що дозволяло Путіну шантажувати нас».
Йоргенсен також наголосив, що ЄС має залишатися послідовним і не повертатися до практик минулого. Він заявив, що «у майбутньому ми не імпортуватимемо з Росії навіть жодної молекули», що свідчить про жорстку позицію Євросоюзу щодо енергетичної ізоляції росії.
Вплив геополітичної кризи та подальші кроки ЄС
Коментуючи вплив кризи на Близькому Сході на енергетичний ринок ЄС, Йоргенсен зауважив, що наразі ризики для безпеки постачання енергоресурсів залишаються мінімальними, оскільки імпорт з регіонів, охоплених конфліктом, невеликий. Проте, за його словами, Європа стикається із глобальними наслідками дефіциту енергоносіїв, зокрема з підвищенням цін. Тому ЄС активно готується до можливого загострення ситуації та готовий запроваджувати короткострокові заходи для підтримки держав-членів у разі необхідності.
Єврокомісар відзначив, що зростання частки відновлюваних джерел енергії та посилення взаємопов’язаності енергосистем сприятимуть зниженню цін і підвищенню стабільності енергопостачання в майбутньому.
Водночас, нещодавно угорська влада закликала ЄС скасувати обмеження на імпорт російської нафти та газу через загрозу зниження постачань, спричинену війною на Близькому Сході. На це російський президент путін заявив про готовність росії постачати енергоносії європейським країнам лише за умови довгострокової та політично незалежної співпраці.
У січні ЄС затвердив обов’язковий регламент щодо повної відмови від російських газу та нафти. Такий крок був результатом плану REPowerEU, презентованого ще у травні 2022 року після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Відтоді частка російської нафти у структурі імпорту до ЄС у 2025 році скоротилася до менш ніж 3%. Щодо газу, прямі санкції ще не були запроваджені, однак більшість країн поступово скорочують його закупівлі самостійно.
Санкції щодо російської нафти охоплюють майже всі країни ЄС, за винятком Угорщини та Словаччини, які наполягали на винятках через власні енергетичні інтереси. Для затвердження санкцій в ЄС потрібна одностайна позиція всіх держав-членів.