Європейські країни активно формують резервний оборонний план на випадок, якщо Сполучені Штати залишать НАТО при президентстві Дональда Трампа. Ця ініціатива отримала значну підтримку після того, як її схвалила Німеччина, і передбачає суттєве зміцнення ролі європейських держав у системі командування альянсу, а також розбудову власних військових спроможностей.
Про це розповідає News IO
Зростання європейської відповідальності у сфері безпеки
Робота над цими планами передбачає, що все більше європейців братимуть участь у командних і управлінських структурах НАТО. Окрім цього, європейські країни прагнуть доповнити американську військову присутність власними ресурсами. Деякі посадовці вже неформально називають цю ініціативу «Європейським НАТО».
“Плани, які неофіційно обговорюються під час неформальних бесід та вечерь у рамках НАТО та поза її межами, не мають на меті скласти конкуренцію нинішньому альянсу. Європейські чиновники прагнуть зберегти фактор стримування щодо Росії, оперативну безперервність та ядерну надійність навіть у тому разі, якщо Вашингтон виведе війська з Європи або відмовиться прийти їй на допомогу, як погрожував президент Трамп”, – йдеться в публікації.
Проєкт набув особливої актуальності після заяв Трампа про можливість відмови США від військової підтримки Європи та на фоні зростаючої напруги через відмову європейських держав підтримати американські дії на Близькому Сході. Серед ключових учасників ініціативи — Велика Британія, Франція, Польща, країни Північної Європи та Канада, які розглядають можливість створення «коаліції добровольців» у межах НАТО.
Німеччина змінює підхід, а європейські країни нарощують оборонний потенціал
Особливу роль у просуванні нового курсу відіграла зміна позиції Німеччини. Якщо раніше Берлін віддавав перевагу ролі США як головного гаранта безпеки, то зараз, через сумніви у надійності американської підтримки, Німеччина готова підтримати ідею посилення оборонного суверенітету Європи, що раніше активно просувала Франція.
Після цієї зміни увага перейшла до практичних аспектів: управління системами протиповітряної та протиракетної оборони, організація маршрутів для перекидання підкріплень до Польщі й країн Балтії, логістика, а також проведення масштабних навчань у разі відходу американських військ. За словами експертів, саме ці питання є найскладнішими для вирішення.
Важливим чинником для успіху плану називають і можливе повернення до обов’язкової військової служби, від якої більшість країн відмовилися після завершення холодної війни. У цьому контексті президент Фінляндії Александер Стубб наголосив:
“Я не збираюся давати поради жодній європейській країні, але з точки зору громадянської освіти, національної ідентичності та національної єдності, мабуть, немає нічого кращого, ніж обов’язкова військова служба”, — заявив президент Фінляндії Александер Стубб.
Наразі помітно, що дедалі більше ключових посад у командних структурах НАТО посідають європейські військові, а проведення великих навчань, зокрема у Північній Європі, вже очолюють саме європейські сили.
Попри ці досягнення, залишається багато викликів у сферах розвідки та ядерного стримування. Європейські представники визнають, що швидко замінити американські супутникові системи, засоби спостереження й попередження про ракетні атаки неможливо, тому Франція та Велика Британія посилюють свою участь у цих сегментах оборонної співпраці.