Європейська комісія підтвердила, що перебуває у контакті з Україною щодо термінів ремонту нафтопроводу «Дружба», який був пошкоджений наприкінці січня, що призвело до зупинки постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини.
Про це розповідає News IO
Позиція Європейської комісії та ризики для постачання
Речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен зазначила, що Брюссель уважно стежить за відновленням роботи трубопроводу та готовий організувати екстрену координаційну групу з відповідними сторонами для обговорення альтернативних маршрутів постачання пального. За її словами, наразі «короткострокових ризиків для безпеки постачання для Угорщини та Словаччини немає», оскільки ці країни мають 90-денні стратегічні резерви нафтопродуктів.
«Ми підтримуємо зв’язок з Україною щодо термінів ремонту нафтопроводу «Дружба» та того, як швидко він може бути запущений», – сказала Анна-Кайса Ітконен журналістам у Брюсселі.
Зупинка транзиту російської нафти трубопроводом спричинила нову напругу у відносинах між Україною та державами-членами ЄС, зокрема Угорщиною та Словаччиною.
Дискусії навколо причин зупинки та політичний контекст
Київ повідомив, що перебої у постачанні, які розпочалися 27 січня, сталися через атаку російського безпілотника. Водночас прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 15 лютого заявив, що Україна нібито навмисно затримує відновлення транспортування нафти для того, щоб вплинути на позицію Угорщини щодо членства України в ЄС. Фіцо назвав це «політичним шантажем».
Попри запроваджену ЄС заборону на імпорт російської нафти трубопроводами у відповідь на війну росії проти України, Угорщина та Словаччина отримали тимчасові винятки через відсутність виходу до моря.
Однак, згідно з дослідженням болгарського Центру вивчення демократії, оприлюдненим 16 лютого, Угорщина має доступ до альтернативних джерел нафти і не залежить від російської сировини. Директор Програми енергетики та клімату CSD Мартін Владимиров наголосив:
«Немає жодних технічних чи економічних підстав для продовження дії винятку з санкцій щодо російської нафти в Центральній Європі. Постійна залежність Угорщини – це політичний вибір, який послаблює єдність ЄС та підриває довіру до режиму санкцій. Поступова відмова від російської сирої нафти до кінця 2026 року є одночасно доцільною та необхідною для довгострокової енергетичної безпеки Європи», – сказав Мартін Владимиров, директор Програми енергетики та клімату CSD.
У відповідь на перебої з постачанням, Угорщина та Словаччина вже звернулися до Хорватії з проханням допомогти у забезпеченні нафтою. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр повідомив, що країна діє відповідально та прозоро щодо енергетичної безпеки регіону і залишається вірною союзникам, зокрема Україні.
12 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга опублікував світлину, яка, за його словами, свідчить про горіння інфраструктури нафтопроводу «Дружба». Він також звинуватив Угорщину у відсутності публічних коментарів щодо інциденту, оскільки винуватцем є її союзниця росія.
Угорщина продовжує зберігати залежність від російської енергетики, що викликає критику з боку європейських партнерів у ЄС та НАТО, особливо з огляду на плани щодо повної відмови від імпорту російського газу до кінця 2027 року. Уряд Угорщини оскаржує ці наміри у суді.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово підкреслював стратегічну важливість російських енергоресурсів для країни. Він наголошує, що географічне розташування Угорщини обмежує її альтернативи, змушуючи купувати нафту, що транспортується через територію України. Орбан стверджує, що обмеження доступу до російської нафти можуть мати серйозні наслідки для економіки країни, і це питання не є політичним.