Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу провели обговорення щодо потенційного посилення військово-морської операції Aspides, яка покликана забезпечувати безпеку торговельного судноплавства у Червоному морі, з метою протидії можливим атакам хуситів. Однією з ключових тем стала перспектива розширення цієї місії на Ормузьку протоку, однак наразі держави-члени ЄС не готові змінювати чинний мандат операції.
Про це розповідає News IO
Позиція ЄС щодо розширення місії Aspides
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас підкреслила, що під час зустрічі міністри виявили спільне прагнення зміцнити вже існуючу операцію Aspides, зокрема за рахунок збільшення військово-морських ресурсів. Проте питання про розширення мандату місії на Ормузьку протоку поки що не знаходить підтримки серед країн ЄС. Дипломати зазначають, що блок прагне уникати ескалації напруженості в регіоні, оскільки ніхто не бажає безпосередньої втягнутості у збройний конфлікт.
«Ми обговорили варіанти кращого захисту судноплавства в регіоні. У ЄС уже є військово-морська операція – Aspides, яка відіграє важливу роль у забезпеченні свободи судноплавства. Під час дискусії було висловлено чітке бажання посилити цю операцію, але наразі не було готовності змінювати її мандат. Хоча Ормузька протока зараз у центрі уваги, Червоне море також залишається критично важливим. Існує ризик втручання хуситів, тому ми повинні залишатися пильними», – зазначила Каллас.
Значення Ормузької протоки для світової торгівлі
На Ормузьку протоку припадає близько 20% всіх світових поставок нафти та газу, що особливо важливо для країн Азії. Крім того, через цей стратегічний водний шлях транспортуються добрива, а їх відсутність може призвести до продовольчої кризи вже наступного року. Кая Каллас наголосила, що наразі триває пошук дипломатичних рішень для забезпечення безпеки судноплавства та запобігання гуманітарним наслідкам.
Обговорюючи заяву іранської сторони про закриття протоки для «суден ворогів», очільниця європейської дипломатії підкреслила, що для реальної безпеки необхідні чіткі гарантії, а не лише декларації. Вона підкреслила, що жодна з європейських країн не хоче бути втягнутою у воєнний конфлікт, а всі учасники дискусії підтримують пошук мирних рішень.
Паралельно зі зусиллями ЄС, президент США Трамп закликав такі країни, як Китай, Франція, Японія, Південна Корея, Велика Британія та інші, відправити військові кораблі для забезпечення безпеки проходу через Ормузьку протоку. Водночас Німеччина погодилася направити свої кораблі, тоді як прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відмовився це робити. Президент Трамп також попередив, що НАТО ризикує зіткнутися з серйозними викликами, якщо країни-члени не долучаться до відкриття Ормузької протоки, яку фактично заблокував Іран на тлі війни зі США та Ізраїлем.