Європейський Союз розглядає можливість запровадження жорстких обмежень щодо газопроводу «Північний потік-2», який з’єднує німецьку і російську енергетичні системи, у рамках нового пакету санкцій проти російської федерації. Такі дії мають на меті остаточно унеможливити повернення російського газу на європейський ринок трубопровідним шляхом.
Про це розповідає News IO
Підтримка Німеччини та стратегічні мотиви
Європейська комісія готується розпочати консультації із державами-членами щодо впровадження заборони на експлуатацію газопроводів, які проходять дном Балтійського моря. Очікується, що рішення ухвалюватиметься, враховуючи динаміку перемовин про завершення війни в Україні.
Особливої ваги ініціативі надає підтримка Німеччини, що відіграє ключову роль у питаннях європейської енергетики. Канцлер Фрідріх Мерц минулого тижня в Римі заявив про свою підтримку «пропозиції Комісії розпочати роботу над європейськими заходами проти «Північного потоку-2». Головна мета Берліна — стримати внутрішні дискусії щодо можливого відновлення проєкту. Такий крок також може убезпечити уряд Німеччини від зовнішнього політичного чи економічного тиску, зокрема з боку США або росії.
Перспективи нового пакету санкцій
«Санкції додали б ваги дедалі чіткішій позиції Європи, яка не бажає жодного значущого повернення російських трубопровідних потоків. Заборона також захистить Берлін від будь-якого потенційного тиску на нього з боку США чи Росії».
Чутки про можливе відновлення газопроводу активізувалися у цьому році, коли очільник США Дональд Трамп заявив про намір взяти участь у мирному врегулюванні відносин між росією та Україною. Однак після початку широкомасштабної агресії проти України влада Німеччини призупинила сертифікацію «Північного потоку-2», так і не розпочавши транспортування російського газу. Пізніше, у вересні 2022 року, вибухи пошкодили частини як «Північного потоку-1», так і «Північного потоку-2», остаточно вивівши трубопроводи з ладу.
Єврокомісія планує вже найближчими вихідними розпочати консультації щодо 18-го пакету санкцій з усіма країнами-членами. Для набуття чинності відповідної пропозиції буде потрібна одностайна згода урядів 27 країн-членів ЄС.