Японія оголосила про запровадження санкцій проти низки фізичних та юридичних осіб з росії, Китаю, ОАЕ, Казахстану, Киргизстану, Таїланду, Туреччини та КНДР. Про це стало відомо з повідомлень медіа, які посилаються на сайт японського міністерства закордонних справ станом на 10 січня.
Про це розповідає News IO
У санкційний список потрапили 29 російських організацій, серед яких Казанський та Тамбовський порохові заводи, Марійський машинобудівний завод та корпорація «Вимпел». Також під санкціями опинилися три банки: «ЦМРБанк», «РФК Банк» та «Тімер Банк». Додатково, проти 22 російських компаній та 335 найменувань товарів були запроваджені експортні обмеження.
Санкції проти фізичних осіб та іноземних компаній
До списку санкцій увійшли понад 10 росіян. Серед них: перший заступник гендиректора «Ростеху» Володимир Артяков, генеральний директор ПАТ «Алроса» Павло Мариничев, генеральний директор «ПСВ Технології» Сергій Петров та голова НВО «Електромашина» Ігор Афанасьєв.
Крім цього, під санкції потрапили 31 іноземна компанія з Китаю, ОАЕ, Казахстану, Киргизстану, Таїланду та Туреччини. Також санкції були накладені на одного громадянина КНДР.
«Це внесок Японії в рамках міжнародних зусиль для досягнення глобального миру та вирішення проблем навколо України, спричинених вторгнення росії», – цитує агентство AP генерального секретаря уряду Японії Йошімасу Хаяші.
Затримання за порушення санкцій
У липні 2024 року японська поліція затримала 38-річного росіянина, який керував фірмою Astrade, за підозрою в незаконному експорті до росії. Це перший випадок арешту росіянина за порушення санкцій, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
З моменту початку російського вторгнення Японія підтримує Україну, приєднавшись до міжнародних санкцій проти росії. 21 червня 2024 року японський уряд додатково розширив пакет санкцій, включивши десятки компаній з Китаю та ще чотирьох країн, які, за даними Токіо, допомагають росії уникати санкцій при купівлі електроніки для військових потреб.