У листопаді група користувачок LinkedIn ініціювала експеримент під назвою #WearthePants, щоб перевірити, чи впливає стать профілю на видимість публікацій у стрічці соцмережі. Жінки змінювали свої профілі, зазначаючи чоловічу стать, і зафіксували суттєве збільшення охоплення дописів.
Про це розповідає News IO
Деталі експерименту та результати
Одна з учасниць, стратегиня продукту, яка використала ім’я Мішель, змінила стать у LinkedIn на чоловічу та взяла ім’я Майкл. Попри те, що у неї було понад 10 тисяч підписників, а у чоловічого профілю – близько 2 тисяч, публікації обох отримували приблизно однакову кількість переглядів. Це викликало підозру, що стать може впливати на алгоритмічне просування постів.
Засновниця компанії Мерілін Джойнер також провела аналогічний експеримент і відзначила 238% зростання охоплення за одну добу після зміни статі у профілі. Подібні результати отримали й інші учасниці, серед яких Меган Корніш, Розі Тейлор, Джессіка Дойл Меккес, Еббі Найдам, Фелісіті Мензіс та Люсі Фергюсон.
“Я змінила стать у своєму профілі з жіночої на чоловічу, і мої показники охоплення зросли на 238% протягом доби”, – поділилася Мерілін Джойнер.
Під час експерименту жінки публікували ті самі дописи, що й чоловіки з меншою кількістю підписників, однак саме чоловічі профілі отримували значно більший охоплення. Ініціаторки експерименту, Сінді Геллоп і Джейн Еванс, звернулися до LinkedIn із закликом визнати можливу наявність алгоритмічних упереджень.
Реакція LinkedIn та позиція експертів
У LinkedIn офіційно заперечують, що алгоритми чи AI-системи враховують стать, вік або расу для визначення видимості контенту в стрічці, наголошуючи, що окремі випадки не свідчать про дискримінацію. У компанії пояснюють, що демографічні дані використовуються лише для тестування рівних умов показу контенту, а алгоритми регулярно перевіряються та коригуються задля мінімізації упередженості.
Експерти з соціальних алгоритмів вказують, що явний сексизм малоймовірний, проте не виключають, що у складній системі стрічки можуть бути приховані упередження. Консультантка з етики даних Брандейс Маршалл зазначає, що на ранжування впливають не лише демографічні параметри, а й стиль написання, тип контенту, активність у мережі та інші характеристики профілю. Водночас LLM-моделі, на яких базуються сучасні алгоритми, можуть відтворювати людські упередження, що існують у реальному житті.
За словами Чада Джонсона, активного користувача LinkedIn, платформа тепер менше зважає на кількість лайків, коментарів та час публікації, натомість віддає перевагу змістовності, чіткості й користі інформації.
Суперечки довкола прозорості алгоритмів
Багато користувачів LinkedIn, незалежно від статі, відмічають зменшення охоплення, що породжує розчарування серед творців контенту з великою аудиторією. Деякі ж, навпаки, отримали суттєве зростання завдяки публікаціям на вузькоспеціалізовані теми, що відповідає новим вимогам алгоритму. Зростання числа користувачів LinkedIn призвело до збільшення конкуренції у стрічці: за рік кількість постів збільшилася на 15%, а обсяг коментарів – на 24%.
Платформа найкраще просуває професійні поради, галузеві новини, аналітичний і освітній контент. Водночас користувачі прагнуть більшої прозорості щодо принципів роботи алгоритму, однак LinkedIn не розкриває деталей, аби уникнути маніпулювання стрічкою. Питання справедливості та впливу різних чинників на просування контенту залишаються відкритими, оскільки точний механізм ранжування невідомий навіть експертам.