Вищий антикорупційний суд України відмовився задовольнити клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо тимчасового відсторонення Павла Кириленка з посади голови Антимонопольного комітету України. Кириленка обвинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на суму 72 мільйони гривень, що стало наслідком розслідування журналістського проєкту «Схеми».
Про це розповідає News IO
Хід судового розгляду та аргументи сторін
Колегія з трьох суддів, серед яких Наталія Мовчан, розглянула справу 11 серпня. Захист Кириленка раніше клопотав про відвід судді Мовчан, аргументуючи це можливим конфліктом інтересів через роботу її чоловіка у компанії «Укренерго», проте це клопотання залишилося без задоволення. За словами прокурорки Валентини Гребенюк, підставою для вимоги відсторонення стало особисте підтвердження Кириленка, що він може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких.
«Кириленко може впливати на свідків в кримінальному провадженні і перешкоджати судовому провадженню шляхом використання займаної посади, про що він сам повідомив під час розгляду заяви про відвід головуючої судді», – заявила прокурорка САП Валентина Гребенюк, посилаючись на клопотання захисту Кириленка від 5 серпня.
Адвокат Кириленка Володимир Лисенко заперечував необхідність його відсторонення, натомість наголошував на можливому впливі суду на самого Кириленка. Сам Кириленко погодився зі своїм захисником та заявив, що вважає клопотання прокуратури необґрунтованим, додавши, що не тримається за свою посаду.
Запобіжний захід та майнова складова справи
Окрім питання відсторонення, суд розглянув клопотання про новий запобіжний захід, оскільки попередній строк сплив ще 5 серпня. У результаті суд поклав на Кириленка низку процесуальних обов’язків: він має здати закордонні паспорти, не виїжджати за межі України, повідомляти про зміну місця проживання, з’являтися до суду за викликом та утримуватися від спілкування зі свідками.
Відомо, що заставу в розмірі 30 мільйонів гривень за Кириленка внесла приватна компанія «Керамет», мажоритарним власником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. При цьому АМКУ досліджує діяльність іншої компанії Мкртчана щодо можливих антиконкурентних дій. Журналісти поцікавилися у Кириленка, чи не бачить він конфлікту інтересів у такій ситуації. Він у відповідь звинуватив їх у перекручуванні фактів та пообіцяв довести свою позицію у законний спосіб.
Справа за обвинуваченням Кириленка у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні надійшла до суду 7 липня. Розслідування НАБУ розпочалося у березні 2024 року після публікації журналістів, які встановили, що родина Кириленка у 2020–2023 роках придбала автомобілі та нерухомість у Києві, області та в Ужгороді на понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього підтверджених доходів.
У коментарі Кириленко пояснював, що джерелом статків став стартовий капітал родини, отриманий у 90-х роках від продажу акцій заводу «Стирол» бабусею його дружини. Однак журналісти не змогли отримати офіційних підтверджень цій інформації.
Після журналістського розслідування Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає, – апартаменти у Києві площею 200 квадратних метрів, оцінені у 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю його дружини. Водночас він не задекларував автомобіль BMW, яким користується його дружина, але який належить тещі.
28 серпня 2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання НАБУ і САП про взяття Кириленка під варту, визначивши для нього заставу 30 мільйонів гривень та обов’язок носити електронний браслет. 4 червня 2025 року суд частково задовольнив клопотання адвоката Кириленка і зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень, проте відмовив у дозволі на службові відрядження за кордон.
5 червня 2025 року НАБУ та САП повідомили про підозру дружині Кириленка Аллі Кириленко у пособництві в незаконному збагаченні, а також про нову підозру самому Кириленку у недекларуванні майна. 6 червня суд обрав запобіжний захід для дружини Кириленка у вигляді застави 9 мільйонів гривень, а апеляційна палата зменшила цю суму до 242 тисяч гривень.