Останнім часом взаємодія між американськими стартапами та урядом США стала суттєво активнішою. Держава все більше зацікавлена у впровадженні штучного інтелекту, автоматизації, космічних технологій, робототехніки та кліматичних інновацій для оборонних потреб, що створює нові можливості фінансування для інноваційних компаній. Однак водночас ця співпраця стає дедалі складнішою і ризикованішою.
Про це розповідає News IO
Як держзамовлення впливають на стартапи
Значна кількість американських стартапів все активніше орієнтується на участь у державних тендерах, отримання дозволів та укладання контрактів, пов’язаних із оборонною сферою. Така співпраця дозволяє молодим технологічним компаніям отримати доступ до стабільних фінансових потоків і додаткових ресурсів. Водночас будь-яке призупинення діяльності уряду, як це відбулось з 1 жовтня, може призвести до зупинки чи серйозного ускладнення роботи стартапів.
Експерти підкреслюють, що тривала зупинка роботи урядових структур створює для інноваційних компаній значно більше ризиків, ніж раніше, і негативно впливає на динаміку первинних розміщень акцій (IPO).
“This also feels like a reflection of how the startup landscape has changed in say the last decade and especially over the last few years,” Ha said during the Equity podcast, adding the focus was on consumer internet startups for a long time. “Obviously there’s a lot more going on in defense tech, a lot more in deep tech where you maybe need various kinds of regulatory approvals,” he continued. “And so, it feels like much broader swaths of the startup landscape now depend on the government in various ways, in ways that wasn’t necessarily true 10 years ago”.
Розширення державної участі в технологічному бізнесі
Уряд США не лише підтримує стартапи, а й нарощує власний вплив у технологічному секторі шляхом укладання нових угод. Адміністрація Трампа підписала ще одну федеральну кредитну угоду — вже третю за останній період після контрактів з Intel і компанією MP Materials, що спеціалізується на видобутку рідкоземельних металів. Згідно з цією угодою, уряд отримав 5% акцій у канадській компанії Lithium Americas та ще 5% у спільному підприємстві Lithium Americas-GM, яке розробляє велике літієве родовище в Неваді. Державна частка оформлена за допомогою безкоштовних варрантів, що дають право купити акції за фіксованою ціною. Це стало результатом перегляду кредитної програми DOE на суму 2,26 мільярда доларів, наданої компанії ще за адміністрації Байдена.
У випуску Equity також були обговорені питання монетизації штучного інтелекту, впливу урядових рішень на розвиток технологічної та промислової сфер, а також реакція розважальної індустрії на появу акторки, створеної штучним інтелектом, Тіллі Норвуд. Окремо відзначено залучення значних інвестицій стартапом Periodic Labs.