У Херсоні російські війська вдруге за день здійснили атаку на громадський транспорт, завдавши удару дрона по тролейбусу в Корабельному районі. За інформацією голови міської військової адміністрації Ярослава Шанька, водій тролейбуса отримав тяжкі поранення та згодом помер у лікарні.
Про це розповідає News IO
Обстріли цивільної інфраструктури та жертви серед мешканців
Внаслідок атаки водій зазнав вибухової та закритої черепно-мозкової травм, забою головного мозку, відкритого перелому плеча й уламкового поранення ноги. Лікарі боролися за його життя, однак травми виявилися несумісними з життям. Пізніше міська влада повідомила про ще одну постраждалу — 24-річну жительку Херсона, яка також отримала травми під час російського обстрілу Корабельного району. Її було госпіталізовано у стані середньої тяжкості, зокрема вона дістала контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми.
«У чоловіка були вибухова та закрита черепно-мозкова травми, забій головного мозку, відкритий перелом правого плеча, уламкове поранення лівої ноги. Ці травми виявилися смертельними», – повідомив голова МВА.
Ознаки геноцидних дій і позиція міжнародної спільноти
Раніше міська військова адміністрація вже інформувала про трьох поранених через російські атаки на Херсон 11 квітня, серед яких був і водій автобуса. Українська влада та міжнародні організації розцінюють подібні удари як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований і системний характер.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення, лікарень, спрямовані на позбавлення мирного населення електроенергії, тепла, води, зв’язку і медичної допомоги, мають ознаки геноцидних дій. Правозахисники та дослідники геноцидів наголошують, що під час масштабної війни росія чинить усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, включаючи цілеспрямоване знищення українців, публічні заклики до знищення, переслідування на окупованих територіях, нищення інтелігенції, депортацію дітей, знищення культурних цінностей та зміну ідентичності.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена в 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати подібним злочинам і карати винних як у воєнний, так і в мирний час. Геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, зокрема через вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на знищення групи, перешкоджання дітонародженню та насильницьку передачу дітей іншій групі.
Водночас керівництво росії заперечує причетність своєї армії до цілеспрямованих атак на цивільну інфраструктуру, лікарні, школи, енергетичні об’єкти та населення України під час повномасштабного вторгнення.