Складання військової присяги не є обов’язковим для початку несення військової служби. Цю позицію Верховний суд озвучив у роз’ясненні, оприлюдненому 6 лютого. Суд підкреслив, що відповідно до чинного законодавства, початком військової служби для громадянина, призваного на військову службу під час мобілізації, є день відправлення у військову частину.
Про це розповідає News IO
Обставини справи
Це роз’яснення стало частиною кримінального провадження, в якому військовослужбовець був визнаний винним за статтею про непокору в умовах воєнного стану. За даними суду, військовий відмовився виконувати бойове розпорядження командира щодо облаштування інженерних споруд та підготовки запасних позицій на другій лінії оборони, що, за словами суддів, могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами на цій ділянці оборони.
У касаційній скарзі захист обвинуваченого заявив, що у його клієнта були законні підстави ігнорувати наказ командира, оскільки він не приймав присяги і не проходив належної військової підготовки, а також був мобілізований незаконно. Проте Верховний суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій, пославшись на службове розслідування, яке встановило, що військовослужбовець «категорично відмовився приймати присягу», що підриває боєготовність Збройних Сил України.
Правові аспекти
Суд зазначив, що відсутність належної військової підготовки була зумовлена тим, що обвинувачений «не виконав наказ отримати зброю і вирушити на полігон для проведення навчальних стрільб». Найвища судова інстанція також посилається на статтю 24 закону «Про військовий обов’язок і військову службу», яка зазначає, що «закон не пов’язує факт прийняття військової присяги з початком проходження військової служби».
«Для обвинуваченого як для громадянина, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки».
Стаття про непокору карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років у разі обвинувального вироку. Важливо зазначити, що 18 травня 2024 року набрала чинності нова редакція закону про мобілізацію, що передбачає оновлення даних для всіх військовозобов’язаних, призовників і резервістів віком від 18 до 60 років через мобільний застосунок «Резерв+».
Нагадаємо, що законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.