Астрономи здійснили відкриття, що може змінити уявлення про формування планетарних систем. За допомогою космічного телескопа Cheops Європейського космічного агентства дослідники виявили систему навколо зорі LHS 1903, яка розташована приблизно за 117 світлових років від Землі в напрямку сузір’я Рисі. Головною особливістю нової системи є незвичний порядок розташування планет: кам’яниста планета знаходиться далі від зорі, ніж дві газові, що суперечить традиційним уявленням астрономії.
Про це розповідає News IO
Особливості виявленої системи
Зірка LHS 1903 є тьмяним червоним карликом із масою, що становить близько половини маси Сонця, та світністю лише 5% від сонячної. Навколо неї обертаються чотири планети: дві з них — кам’янисті, а дві — газові. Унікальність полягає в тому, що внутрішня планета є кам’янистою, за нею слідують дві газові («мінінептуни»), а четверта, найдальша, також є кам’янистою, що незвично для подібних систем.
«Виявлена структура суперечить класичній моделі, згідно з якою ближче до зорі формуються невеликі кам’янисті світи, а на більших відстанях — газові планети з потужними атмосферами».
Усі чотири планети системи розташовані значно ближче до своєї зорі, ніж Меркурій — до Сонця. Кам’янисті планети відносять до класу «суперземель»: вони складаються зі скельних матеріалів, як і Земля, але їхня маса у 2–10 разів більша. Газові планети є «мінінептунами» — вони менші за Нептун, однак більші за Землю.
Гіпотези щодо походження та потенціал для життя
Вчені висувають декілька гіпотез щодо формування такої незвичної конфігурації. Одна з них передбачає, що планети виникали одна за одною, а газ, який міг би сформувати атмосферу для четвертої планети, вже був використаний сусідніми. Інша гіпотеза припускає, що остання кам’яниста планета втратила свою первинну газову оболонку після значного космічного зіткнення.
Четверта планета особливо зацікавила науковців через можливість наявності на ній умов, придатних для життя. За масою вона приблизно у 5,8 раза перевищує Землю, а температура поверхні становить близько 60°C, що співставно з найвищими температурами, зафіксованими на Землі. Подальші спостереження за допомогою телескопа James Webb покликані дати відповідь на питання щодо наявності атмосфери та потенційної придатності цієї планети для життя.