Про це розповідає News IO
Шостий апеляційний суд розпочав розгляд справи про поновлення Богдана Львова на посаді судді Верховного суду, звільненого у 2022 році після того, як журналісти «Схем» знайшли у нього російське громадянство, що підтвердили і в СБУ.
Раніше суд першої інстанції задовольнив позов Богдана Львова щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу», з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію. Сам Богдан Львов заперечує наявність у нього громадянства РФ.
В ході засідання суд у складі головуючого Андрія Кучми та суддів Людмили Бєлової та Володимира Аліменка заслухали доводи представників Верховного суду і Служби безпеки України, яка виступає як третя сторона у цій справі. Частково заслухавши сторони, суд ухвалив рішення зробити перерву і продовжити розгляд справи, призначивши наступне засідання на 25 квітня на 12:00.
Раніше стало відомо, що Державна міграційна служба України зупинила розгляд питання про позбавлення громадянства України екссудді Верховного суду Богдана Львова, у якого «Схеми» виявили паспорт РФ. У відомстві не дали відповіді на запит журналістів про причини такого рішення, пославшись на «конфіденційність» такої інформації. Про зупинення розгляду вперше стало відомо 7 грудня, під час судового засідання за позовом Львова до Верховного суду про поновлення на посаді судді.
5 жовтня 2022 року Голова Верховного суду Всеволод Князєв відрахував голову Касаційного господарського суду Богдана Львова зі штату Верховного суду на підставі листа СБУ про наявність у нього громадянства РФ.
15 вересня того ж року журналісти-розслідувачі «Схем» (Радіо Свобода) опублікували розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт після досягнення 45-річчя.
Журналісти встановили, що в день підпису заяви про отримання паспорта, оформленої від його імені, він перебував у Москві. Саме за російським паспортом Богдана Львова проводилися операції з незадекларованим нерухомим майном його родини в Москві, йшлося в розслідуванні з посиланням на історичні витяги з реєстру нерухомості РФ. В день оформлення цієї угоди він також приїжджав до російської столиці потягом з Києва. Його дружина, яка народилася в Москві, також має громадянство РФ.
У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заперечив, що має російське громадянство, але не надав документальних підтверджень своїх слів.
Згідно з Конституцією України, набуття суддею громадянства іншої країни – це підстава для припинення його повноважень. У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заявив, що російського громадянства у нього немає, але попросив надати йому документи і час, щоб «розібратися», після чого не надав додаткових доказів на підтвердження своїх слів.
Після виходу розслідування суддя Львов визнав, що в реєстрах РФ є дані про його громадянство, але заявив, що це «якісна підробка» для «дестабілізації роботи судової системи України». 26 та 28 вересня він опублікував два дописи на своїй сторінці у фейсбуці, ставлячи під сумнів окремі документи з розслідування, називаючи його «чистим фейком».
У своєму детальному аналізі «Український суддя з паспортом РФ. Продовження розслідування «Схем»» журналісти спростували звинувачення Львова та покроково підтвердили висновки свого розслідування.
Журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв, проаналізувавши справу голови Касаційного господарського суду Богдана Львова, також підтвердив, що високопосадовий український суддя має громадянство Російської Федерації. Він виключив, що це могла бути «якісна» підробка, як заявив Львов після виходу журналістського розслідування «Схем», оскільки суддя мав громадянство країни-агресора задовго до публікації журналістами відповідних фактів, що в тому числі випливає із російських баз, вивантажених багато років тому, в які неможливо внести зміни.