У третій четвер травня в Україні традиційно відзначають День вишиванки. У цей день люди по всій країні одягають вишиті сорочки, приходять у них на роботу, навчання чи просто прогулюються містом, підкреслюючи свою повагу до національних традицій і культурної спадщини.
Про це розповідає News IO
Історія та значення свята
День вишиванки хоч і не має статусу офіційного державного свята, проте з кожним роком набирає щораз більшого розголосу та популярності. Вперше ідея святкування виникла ще 2006 року серед студентів Чернівецького університету. Тривалий час День вишиванки відзначався у вузькому колі ентузіастів, але вже у 2014 році його святкування набуло національного масштабу та розповсюдилося поза межі України.
Вишиванка як символ незламності
У 2025 році День вишиванки має особливу вагу для українців, адже проходить в умовах повномасштабної війни. Вишита сорочка набуває ще глибшого значення – вона стала не лише елементом традиційного одягу, а й справжнім символом незламності, єдності народу та культурного спротиву. Саме вишиванка дозволяє кожному засвідчити свою приналежність до багатовікової української культурної традиції та показати світу непохитність української ідентичності.
Українська вишиванка разом із писанкою вважаються одними із найяскравіших символів української культури. Одягаючи вишиту сорочку, люди не лише демонструють її красу та унікальний орнамент, але й утверджують свою повагу до історії та національних цінностей.
«Вишиванка стала символом незламності, єдності й культурного спротиву».