У ніч на 12 лютого російська федерація здійснила масштабну повітряну атаку по території України, випустивши 25 ракет та 219 ударних безпілотників різних типів. Про це повідомило командування Повітряних сил.
Про це розповідає News IO
Деталі нічної атаки: напрямки, засоби ураження, результати
За інформацією військових, ворог задіяв 24 балістичні ракети типу «Іскандер-М»/С-300, які були випущені з Брянської, Воронезької, Ростовської областей рф та окупованого Криму. Також застосовано керовану авіаційну ракету Х-59/69 з повітряного простору окупованої Донеччини.
Крім ракет, російські війська атакували 219 ударними безпілотниками типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та іншими. Запуски здійснювалися з напрямків Курська, Орла, Міллерова, Брянська, Приморсько-Ахтарська, Шаталова на території рф, а також з окупованого Гвардійського в Криму.
Головними цілями ракетних і дронових ударів стали Київ, Харків, Дніпро та Одеса. За підсумками протиповітряної оборони, було знищено або подавлено 213 повітряних цілей: 15 ракет «Іскандер-М»/С-300, одну ракету Х-59/69 та 197 ударних безпілотників.
«Зафіксовано влучання 9 ракет та 19 ударних БпЛА на 13 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 14 локаціях», – йдеться в повідомленні.
Атаки рф на цивільну інфраструктуру та кваліфікація злочинів
Українські міста й об’єкти цивільної інфраструктури по всіх регіонах країни постійно піддаються ударам з боку рф різноманітними засобами: дронами, ракетами, коригованими авіабомбами, реактивними системами залпового вогню. Влада України та міжнародні організації розцінюють ці напади як воєнні злочини рф та наголошують на їх цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення та медичних закладів з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку, медичної допомоги й інших базових умов для життя мають ознаки геноцидних дій. Зокрема, правозахисники та дослідники геноцидів звертають увагу на постійні публічні заяви представників російської влади про нібито неіснування української нації, заклики до її знищення, а також цілеспрямовані обстріли критичної інфраструктури, переслідування проукраїнськи налаштованих громадян на окупованих територіях, примусову депортацію дітей, знищення української культури й історії.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує 149 країн-учасниць запобігати актам геноциду та карати за них у мирний і воєнний час. Відповідно до Конвенції, геноцидом є дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Серед ознак геноциду – вбивства членів групи, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на фізичне знищення, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей та підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво рф відкидає звинувачення у здійсненні цілеспрямованих атак по цивільній інфраструктурі та масовому знищенні населення України, однак факти руйнувань лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних і водозабезпечувальних об’єктів регулярно фіксуються по всій країні.