Головна Суспільство В Україні фіксують сплеск газової гангрени через ускладнення евакуації поранених

В Україні фіксують сплеск газової гангрени через ускладнення евакуації поранених

The Telegraph: Газова гангрена повертається в Україну – відлуння окопної війни Першої світової

В Україні знову спостерігаються випадки газової гангрени — небезпечної бактеріальної інфекції, яка була широко відома під час окопних боїв Першої світової війни, але здавалася майже забутою для сучасної Європи. Цей спалах пов’язують із тривалими затримками евакуації поранених через використання дронів та складну ситуацію на фронті.

Про це розповідає News IO

Небезпека інфекції та фактори її поширення

Газова гангрена — це тяжка інфекція м’язів, спричинена здебільшого бактеріями роду Clostridium, які розмножуються у тканинах із недостатнім постачанням кисню. Захворювання швидко руйнує м’язову тканину, супроводжується сильним болем, набряком, зміною кольору шкіри та характерним потріскуючим звуком від переміщення газу під шкірою. Порівняно зі звичайною гангреною, цей тип інфекції розвивається стрімко та супроводжується утворенням токсинів і газів.

Медики зауважують, що найчастіше інфекція виникає після тяжких поранень, таких як кульові чи мінно-вибухові травми. Особливо критичною є ситуація, коли поранені тривалий час перебувають без належної медичної допомоги через ризик для життя під час евакуації. Саме це стало характерною ознакою нинішньої війни в Україні.

«Ми бачимо ускладнення поранень, яких не бачив у воєнний час жоден живий лікар», — говорить Алекс, іноземний волонтер-медик у Запорізькій області.

Проблеми лікування та зростання антибіотикорезистентності

Лікування газової гангрени вимагає складних хірургічних втручань і введення потужних внутрішньовенних антибіотиків. Як пояснює доктор Ліндсі Едвардс, старший викладач мікробіології в Королівському коледжі Лондона, без своєчасного лікування смертність від цієї інфекції сягає майже 100%. Проте в польових умовах українські медики часто не мають змоги ані вирощувати бактерії для лабораторних досліджень, ані підбирати ефективні антибіотики через обмежені ресурси.

Військові медики змушені працювати у підземних стабілізаційних пунктах, які не завжди стерильні та мають проблеми з підвезенням необхідних матеріалів. Через ускладнену евакуацію поранені можуть тижнями залишатися без належної допомоги, що підвищує ризик розвитку важких інфекцій і летальних наслідків.

Ситуацію ускладнює зростання стійкості бактерій до антибіотиків, що зумовлено не тільки затримками в лікуванні, а й перервами в постачанні медикаментів і широким застосуванням антибіотиків без лабораторного підбору.

Таким чином, наслідки позиційної війни та використання сучасних технологій на полі бою призвели до повернення інфекцій, які донедавна вважалися історичними. Українські медики наголошують на необхідності покращення логістики та доступу до якісних медичних ресурсів для боротьби з поширенням газової гангрени серед поранених.