Термін дії Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) між США та росією завершується 5 лютого 2026 року, що, за словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, стало прямим результатом цілеспрямованих дій москви, спрямованих на руйнування глобальної архітектури безпеки.
Про це розповідає News IO
Ядерний шантаж як стратегія кремля
Міністр закордонних справ наголосив, що президент російської федерації володимир путін прагне розмити усталені міжнародні правила, домагаючись їх вибіркового застосування на власних умовах. На думку Сибіги, порушення та односторонній вихід москви з СНО-3 у 2023 році перетворили цей документ на інструмент ядерного шантажу, призначений для ослаблення світової підтримки України. Очільник зовнішньополітичного відомства підкреслив, що путіну слід відмовити у прагненні диктувати нові правила гри, а міжнародній спільноті не варто піддаватися спробам маніпуляцій.
«(Президент РФ Володимир) Путін хоче зробити всі правила вибірковими та поставити їх під сумнів, аби нові правила були встановлені за його згоди. І саме в цьому йому слід відмовити. Москва порушила СНО-3 і вийшла з нього у 2023 році. Путін зараз використовує його як ще один інструмент ядерного шантажу, щоб підірвати міжнародну підтримку України», – вважає очільник зовнішньополітичного відомства, закликаючи «не піддаватися маніпуляціям».
Нові виклики глобальній безпеці
Сибіга також зазначив, що у кремля відсутні ресурси для нової гонки стратегічних озброєнь, а завершення дії СНО-3 повинно стати кінцем ядерного шантажу з боку російської федерації. Водночас речник кремля дмитро пєсков раніше попереджав про «небезпечний момент», що настане після закінчення договору, стверджуючи, що світ стане більш вразливим без фундаментального документа, який контролював би ядерні арсенали двох провідних держав.
Закінчення СНО-3 знаменує перший випадок за понад півстоліття, коли між росією та Сполученими Штатами не діятимуть кількісні обмеження на розгорнуті ядерні боєголовки. Нагадаємо, що у 2023 році кремль оголосив про призупинення дії договору у відповідь на посилену військову підтримку України з боку США, після чого Вашингтон також фактично заморозив участь у цій угоді.
Попри те, що у вересні 2025 року володимир путін запропонував ще на рік дотримуватися ключових умов договору, які передбачають обмеження до 1550 розгорнутих ядерних боєголовок з кожного боку, ці ініціативи залишилися без подальшого розвитку. Президент США Дональд Трамп висловив підтримку пропозиції з кремля, назвавши її «гарною ідеєю», однак офіційної реакції від американської влади не надійшло — Державний департамент США утримався від коментарів щодо майбутнього ядерної угоди, переадресувавши запити до Білого дому.