В останні роки прагнення України та інших країн до вступу в Європейський Союз все більше визначається не лише економічними перспективами, а й питаннями безпеки. У сучасних геополітичних умовах членство в ЄС дедалі частіше сприймається як ключовий інструмент захисту і стабільності для держав, що шукають надійних союзників.
Про це розповідає News IO
Зміна акценту: від економіки до безпеки
Ще два десятиліття тому держави Східної Європи прагнули приєднатися до ЄС насамперед заради економічного зростання та підвищення рівня життя. Втім, зараз ці пріоритети змінилися, і країни все більше цінують інтеграцію до Євросоюзу як гарантію стабільності у світі зростаючих загроз. Як наголосила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, членство в ЄС завжди було запорукою стабільності і процвітання, але нині воно набуло нового значення для безпеки та захисту в умовах конкуренції глобальних впливів.
“Членство в ЄС завжди забезпечувало стабільність і процвітання, але тепер країни поза блоком дедалі більше усвідомлюють, що участь у ЄС також означає безпеку і захист у світі з конкуруючими впливами”.
Основними причинами зростання уваги до безпекових аспектів стали повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році та зміна зовнішньополітичного курсу США після повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році. За словами дипломатів і чиновників, зміни у стосунках із США, запровадження мит, критика ЄС у сфері безпеки та навіть напруження навколо Гренландії підштовхнули країни шукати нові форми захисту і співпраці з Брюсселем.
Розширення ЄС та питання кандидатства
Серед потенційних нових кандидатів активізувалася Ісландія, яка пришвидшує підготовку до референдуму щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС. Міністерка закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір підкреслила, що геополітична нестабільність стала одним із головних чинників, а членство в Євросоюзі зараз розглядається як питання оборони і безпеки.
Водночас для нинішніх членів ЄС привабливішим є прийом заможніших країн — Ісландії чи Норвегії, які мають сильні демократичні інститути та високий рівень життя. На відміну від них, нові кандидати зі східної Європи, як-от Україна, Молдова, Албанія, Сербія чи Чорногорія, розглядаються як потенційні отримувачі значних фінансових ресурсів із бюджету ЄС, що посилює політичні та економічні сумніви серед деяких держав-членів.
Не менш вагомими залишаються і політичні застереження щодо стабільності демократичних інститутів нових кандидатів. Побоювання щодо повторення сценаріїв, подібних до ситуації в Угорщині чи Словаччині, гальмують процес розширення.
Паралельно змінилася і роль НАТО. В умовах неоднозначних заяв Дональда Трампа щодо готовності США захищати союзників, дедалі більше країн шукають альтернативні гарантії безпеки. Важливим чинником стала стаття про взаємну оборону, що діє в ЄС і підсилює його позиції як безпекового союзу.
Для України, яка наразі не має реальних перспектив вступу до НАТО, саме ЄС розглядається як основна гарантія безпеки після можливого припинення бойових дій. У Брюсселі також наголошують, що приєднання України зміцнить обороноздатність самого Євросоюзу.
Втім, процес розширення ЄС залишається складним і залежить від політичної волі всіх країн-членів. На фоні нових глобальних викликів дедалі більше держав та сам Євросоюз схиляються до думки, що сила і безпека полягають у єдності та чисельності.