Україна наполягає на свободі використання $163 млрд із заморожених активів рф

|
Україна наполягає на свободі використання $163 млрд із заморожених активів рф

Україна вимагає від Європейського Союзу повної свободи у використанні кредиту обсягом $163 млрд, що планується надати за рахунок заморожених державних активів російської федерації. Українська влада наполягає на тому, щоб самостійно визначати напрями витрат, включаючи закупівлю озброєння не лише європейського виробництва, а також фінансування відновлення країни після російських ударів і компенсації громадянам, які постраждали від агресії.

Про це розповідає News IO

Позиція України щодо умов використання коштів

На саміті ЄС, що відбудеться цього четверга за участю президента Володимира Зеленського, планується обговорити питання так званого «репараційного кредиту». Частина країн-членів блоку пропонує спрямувати основну частину фінансування на закупівлю саме європейської зброї, що дозволило б підтримати власну оборонну промисловість ЄС. Однак Київ виступає проти таких обмежень.

«Будь-яка умовність підриває принцип справедливості. Саме жертва, а не донори чи партнери, має визначати, як задовольнити найнагальніші потреби у сфері оборони, відновлення та компенсацій», — наголосила Мудра.

Головна юридична радниця в Офісі президента Ірина Мудра наголосила, що важливе значення для України мають такі системи, як американський Patriot, які захищають міста від російських ракет. Саме тому Київ вимагає права закуповувати озброєння за межами ЄС у разі, якщо європейські виробники не здатні забезпечити необхідні обсяги.

Потреби України та позиція Єврокомісії

Україна також наполягає на тому, щоб частина кредиту була спрямована на термінове відновлення критичної енергетичної інфраструктури та виплати компенсацій громадянам, які зазнали збитків внаслідок російських атак.

Європейська комісія наразі розглядає компромісний варіант розподілу коштів: більшу частину кредиту можуть спрямувати на закупівлю української та європейської зброї, а менша частка може піти на загальну бюджетну підтримку, включаючи можливість закупівель поза межами ЄС.

У вересні країни ЄС вже підтримали ідею використання заморожених російських активів для формування кредитного пакета на 140 млрд євро (еквівалент $163 млрд). Лідери блоку сподіваються під час саміту надати дозвіл на подальше опрацювання юридичної пропозиції від Єврокомісії.

Своєю чергою, москва заявила про «незаконне захоплення російської власності» та пригрозила відповідними кроками у відповідь.

Ірина Мудра підкреслила, що Україна очікує запуску кредитної програми до кінця 2025 року. Це, за її словами, допоможе уникнути дефіциту фінансування у 2026 році, коли прогнозується нестача приблизно $18 млрд у державному бюджеті.

«Ми хочемо переконати союзників, що кредит ЄС із репараційних коштів має бути дієвим до кінця 2025 року, щоб уникнути фінансової прогалини та гарантувати стабільну військову й макрофінансову підтримку», — сказала вона.