Україна змогла переконливо довести в Європейському суді з прав людини, що на території анексованого Криму росія здійснює системні та повторювані порушення основних прав громадян. Про це заявила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, підкресливши масштабність зафіксованих порушень.
Про це розповідає News IO
ЄСПЛ визнав системність порушень
«Причому суд встановив не, наприклад, у якихось окремих випадках, щось було у 2014 році або, наприклад, щось було у 2015 році, а він зазначив, що ці практики мали місце з моменту захоплення Криму та продовжуються, вони постійно повторюються щодо великої кількості людей. Причому багато які з цих порушень є прямим наслідком того законодавства, яке було застосовано, яке застосовує РФ на території Криму», – сказала Сокоренко у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Рішення ЄСПЛ містить важливі висновки, які значно сприяють розгляду індивідуальних скарг громадян України щодо порушення їхніх прав у Криму. Наразі зафіксовано 1101 позов від українців, більшість з яких пов’язані з примусовим відчуженням майна на півострові. Попри те, що Міністерство юстиції України не займається веденням цих справ безпосередньо, воно бере участь у процесах у ролі третьої сторони на запит суду.
Наслідки російської політики в Криму та реакція України
Після незаконної анексії Криму у 2014 році Україна ініціювала міждержавний позов до ЄСПЛ, наголошуючи на системних порушеннях, особливо щодо права на мирне володіння майном. У червні 2024 року суд ухвалив рішення на користь України, визнавши дії росії протиправними. Рішення суду також підкреслило незаконність заміни українського законодавства російським у Криму. Подальші події – виключення росії з Ради Європи у березні 2022 року та офіційний вихід з Європейської конвенції з прав людини у вересні того ж року – ускладнили виконання рішень ЄСПЛ, оскільки влада росії ухвалила закон про їх невиконання.
На тлі повномасштабної війни російська влада посилила вилучення майна. Лише протягом 2023 року прокремлівський керівник Криму Володимир Константінов повідомив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів, серед яких активи Ігоря Коломойського, історична будівля Меджлісу кримськотатарського народу та нерухомість, що належить родині президента України.
Україна та міжнародна спільнота кваліфікують ці дії як незаконне захоплення власності, що суперечить нормам міжнародного права. Українська влада неодноразово наголошувала: після звільнення Криму всі акти так званої «націоналізації» будуть скасовані, а майно повернуто власникам. Офіційні представники росії заявляють, що кошти від реалізації «націоналізованого» майна спрямовуються на підтримку учасників війни проти України.