Український інститут національної пам’яті (УІНП) має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік. Це може відбутися у відповідь на звернення громадян Польщі щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів їхніх родин, ідеться в повідомленні УІНП.
«УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні… УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та як виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм, попри війну і складну економічну ситуацію», – розповів голова УІНП Антон Дробович.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 1 жовтня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода на полях Варшавського безпекового форуму, сказав, що Україна готова обговорювати з польськими колегами суперечливі питання спільної історії.
Польща має намір порушити тему «складної історії» у відносинах із Україною, зокрема питання щодо проведення ексгумацій польських жертв Волинської трагедії, вже у першому переговорному розділі про членство між Україною і ЄС, повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський в ефірі Polsat News 30 вересня.
Тема Волинської трагедії є однією із найбільш суперечливих в українсько-польських відносинах. Погляди Варшави і Києва на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін різняться. Але головна розбіжність ‒ це кількість жертв серед поляків і українців та звинувачення польською стороною УПА у масових вбивствах поляків на Волині.
У 2017 році Український інститут національної пам’яті наклав мораторій на ексгумацію тіл із поховань. Це називали відповіддю на бездіяльність польської влади щодо захисту українських поховань у Польщі.
Після обрання президентом України Володимира Зеленського у 2019 році заборона була знята, польські дослідники провели деякі роботи в Україні. Натомість Польща відновила знищений вандалами пам’ятник українським воїнам у Монастирі, але без відтворення їхніх імен.