Російські військові здійснили авіаційний удар по місту Слов’янськ у Донецькій області, що призвело до загибелі двох людей і численних поранень серед мирного населення. Про це повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Про це розповідає News IO
Загиблі та поранені: оновлені дані щодо наслідків атаки
Після перших повідомлень стало відомо про смерть 11-річної дівчинки та її матері, а також про сімох поранених, серед яких була ще одна дитина – 7-річна дівчинка. Згодом кількість постраждалих зросла до 14 осіб. Всі відповідальні служби оперативно реагують на наслідки обстрілу та надають необхідну допомогу постраждалим.
«Загиблі – 11-річна дівчинка та її мати. Серед поранених – 7-річна дівчинка. Усі відповідальні служби вже реагують на цю атаку», – заявив Філашкін, додавши, що точні наслідки встановлюються.
Голова області наголосив, що обстріли цивільних об’єктів стали щоденною реальністю для мешканців Донеччини. За його словами, удари по житлових районах, дітях та мирних жителях є проявом терору, який не має жодного виправдання.
Систематичні атаки та міжнародна правова оцінка
Відомо, що росія регулярно використовує широкий арсенал озброєнь – ударні безпілотники, ракети, авіабомби, реактивні системи залпового вогню – для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури в усіх регіонах країни. Напередодні також постраждала одна людина внаслідок обстрілу Дружківки на Донеччині.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини рф, підкреслюючи їхній цілеспрямований характер. Знищення об’єктів енергетики, водопостачання, закладів охорони здоров’я, а також напад на мирних жителів і дітей визначаються експертами як ознаки геноцидних дій щодо українського народу.
Експерти відзначають, що під час повномасштабної війни росія вчиняє всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду. Серед них – публічні заклики до знищення українців, цілеспрямовані обстріли об’єктів життєзабезпечення, депортація дітей, переслідування проукраїнського населення на окупованих територіях, знищення української культури та освітніх програм.
Конвенція про запобігання злочину геноциду й покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує всі країни-учасниці, а їх вже 149, запобігати актам геноциду та карати винних у будь-який час.
Згідно з визначенням Конвенції, геноцид – це дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Ознаками геноциду є вбивства членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, створення умов для знищення, а також примусова передача дітей.
Попри численні докази та міжнародну правову оцінку, керівництво росії і далі заперечує цілеспрямованість ударів по цивільній інфраструктурі України, а також загибель та поранення мирних жителів, зокрема дітей.