У центрі Запоріжжя 3 лютого зібралися понад 100 близьких і рідних українських військових, що перебувають нині в російському полоні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. За словами організаторів, акція має на меті привернути увагу громадськості та міжнародної спільноти до проблеми повернення українських військовополонених.
Про це розповідає News IO
Учасники акції тримали у руках плакати з написами «Полон вбиває», «Моє серце в полоні другий рік», «Не забувайте оборонців «Азовсталі», «Не мовчи – полон вбиває», «Free Azovstal Defenders».
Первинно через повітряну тривогу учасники акції зібралися у найближчому до місця події простішому укритті-підземному переході. Після відбою вони перемістилися на центральний проспект Запоріжжя, де утворили уздовж дороги живий ланцюг з плакатами та прапорами підрозділів своїх близьких, що знаходяться у полоні.
«Чекаю на сина. Останній раз я з ним спілкувалася після Оленівки. Якось він мені надіслав повідомлення, що мамо, живий, здоровий. І все. Більше я його не бачила і не чула», – ділиться учасниця акції на ім’я Лариса, чий син служив в «Азові».
Частина учасників акції розповідають, що не мають жодного зв’язку та інформації про стан і місце перебування своїх близьких майже два роки – від весни 2022 року.
«Син з березня 22 року перебуває в полоні разом зі своїми побратимами військова частина 3033. З ним зв’язок був востаннє 2 березня 2022 року. З тих пір нічого не знаємо. Підтверджено, що він в полоні», – розповідає учасниця акції на ім’я Олена.
Інша учасниця акції на ім’я Вікторія чекає на чоловіка, що був у Маріупольській теробороні. Ділиться, що надсилала йому листи через МКЧХ, втім, відповіді на них так і не отримала.
«В квітні 22 року вони потрапили у полон і до сих пір там. Ніякого зв’язку. МКЧХ лише в травні 23 року підтвердило офіційно, що він у полоні. Я вже неодноразово відправляла листи через МКЧХ. Але я не знаю, отримав він їх чи ні, і я також відповіді ніякої не отримала, тобто у мене немає ніякої інформації, де знаходиться мій чоловік. Ми чекаємо, Надіємось, що ось-ось, що в цьому обміні, наступному він повернеться», – ділиться Вікторія.
Читайте також: «Моє серце в полоні»: родичі військовополонених вийшли на акцію у Запоріжжі
У акції взяли участь близькі військовополонених з Маріупольського гарнізону – бригади «Азов», частин 3029, 3033, 3057 Національної гвардії, 55-ої артбригади, частин морської піхоти, прикордонних загонів тощо.
«З травня місяця 2022 року чоловік знаходиться у полоні. Ми його дуже-дуже чекаємо – я та син. Інформація була на червень місяць того року. Виходив хлопець з полону, який знаходився разом з моїм чоловіком. Тільки тоді була остання інформація. Більше я нічого не знаю. Ми чекаємо на весь гарнізон Маріуполя, не лише на свого чоловіка. Всі наші хлопці – герої, і вони заслуговують скоріше потрапити додому», – каже учасниця акції, дружина бійця бригади 3057 НГУ Ірина.
Раніше, 24 грудня 2023 року у Запоріжжі пройшов автопробіг на підтримку українських військовополонених-оборонців Маріуполя, а 17 грудня близько двох сотень родичів українських полонених зібралися в центрі Запоріжжя, під стінами Запорізької ОВА, аби нагадати про долю своїх близьких.
31 січня між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, в ході якого додому повернули 207 українців. За словами президента Зеленського, половина звільнених полонених брала участь в обороні Маріуполя. Загалом в ході обмінів, за його даними, звільнили 3 035 полонених.
Командир бригади спеціального призначення «Азов» Денис Прокопенко вказав на те, що понад 900 «азовців», які обороняли Маріуполь, лишаються в полоні, і військові цієї бригади майже не потрапляють у списки на обмін.