Головна Важливе У Маріуполі щонайменше 8 000 людей загинули через війну з березня 2022 року по лютий 2023 року – HRW

У Маріуполі щонайменше 8 000 людей загинули через війну з березня 2022 року по лютий 2023 року – HRW

by hostwx

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) оприлюднила нові дані про руйнування Росією міста Маріуполь на Донеччині.

Організація опублікувала звіт, який ґрунтується на 240 інтерв’ю з переважно переселенцями з Маріуполя, проведених HRW та українською правозахисною організацією Truth Hounds, а також на аналізі понад 850 фото- та відеоматеріалів, документів і десятків супутникових знімків, зроблених HRW і SITU Research. Мультимедійні матеріали включають 3D-реконструкції семи будівель, пошкоджених під час очевидно незаконних атак, графічні зображення пошкоджених шкіл і лікарень, а також аналіз місць поховань, щоб допомогти оцінити кількість загиблих.

Аналіз супутникових знімків, фотографій і відеозаписів основних кладовищ міста показав, що в період з березня 2022 року по лютий 2023 року в Маріуполі було поховано понад 10 000 людей. Порівнюючи зростання кількості поховань зі звичайним рівнем смертності в місті, дослідники підрахували, що щонайменше 8 000 людей загинули від бойових дій або причин, пов’язаних з війною, хоча скільки з них були цивільними особами, залишається невідомим.

У HRW зауважують, що загальна кількість загиблих може бути значно вищою: деякі могили містили кілька тіл, а рештки інших, найімовірніше, були поховані під завалами. Деякі з них можуть залишатися в імпровізованих могилах, а інші, можливо, померли пізніше від причин, пов’язаних з війною.

«Незважаючи на труднощі розслідування воєнних злочинів на територіях, які стали недоступними через російську окупацію, ми та наші партнери витратили майже два роки, щоб розкрити правду про жахливі злочини, скоєні російськими військами в Маріуполі. Це розслідування спрямоване на те, щоб ці злочини ніколи не були забуті, а винні постали перед правосуддям», – сказав Роман Авраменко, виконавчий директор Truth Hounds.

Дослідники детально задокументували 14 атак, в результаті яких було пошкоджено або зруйновано 18 будівель, загинули і були поранені цивільні люди. Серед них – обстріли двох лікарень, міського драматичного театру, який надавав притулок цивільному населенню, продовольчого складу, пункту розподілу допомоги, супермаркету та житлових будинків, що слугували притулками для мирних жителів. Human Rights Watch та Truth Hounds не знайшли жодних доказів присутності українських військових на цих об’єктах обстрілу або поблизу них, або ж виявили лише незначну військову присутність, що робить ці обстріли явно незаконними.

Читайте також: Удар по вокзалу в Краматорську. Розслідування. Інтерв’ю із представницею HRW Айдою Сойєр

У доповіді ідентифіковані 17 підрозділів російських та афілійованих з Росією сил, які діяли в Маріуполі в березні та квітні 2022 року, в розпал бойових дій.

Дослідники також ідентифікували 10 осіб, які в межах командної відповідальності можуть нести кримінальну відповідальність за воєнні злочини, пов’язані з незаконними обстрілами та можливим свавільним блокуванням гуманітарної допомоги та евакуації. Вони також могли скоїти воєнні злочини та можливі злочини проти людяності за примусове переміщення жителів Маріуполя до Росії та на окуповану Росією територію.

«Спустошення Маріуполя російськими військами є однією з найгірших сторінок їхнього повномасштабного вторгнення в Україну. Міжнародні органи та уряди, віддані справі правосуддя, повинні зосередитися на розслідуванні дій російських високопосадовців, які, як видається, пов’язані з наглядом за воєнними злочинами в цьому колись жвавому місті», – наголошує Айда Сойєр, керівниця департаменту криз і конфліктів HRW.

HRW також зауважує, що з моменту окупації міста російська влада будує нові багатоповерхові житлові будинки в рамках заявленого плану відбудови та перепланування Маріуполя – окупаційна влада повинна розчищати завали та зносити небезпечні споруди. Однак, за відсутності незалежних слідчих, російський уряд знищує речові докази на сотнях потенційних місць злочинів.

Окупаційні війська також знищують маркери української ідентичності, зокрема, запроваджуючи російську шкільну програму та перейменовуючи вулиці, додають в організації.

4 грудня 2023 року організація Human Rights Watch надіслала російському уряду резюме висновків доповіді та перелік запитань, але станом на 1 лютого не отримала відповіді.

Читайте також: «Невимовна навмисна жорсткість». Human Rights Watch про злочини російської армії в Україні

Із 24 лютого 2022 року Міжнародна правозахисна організаціяHuman Rights Watch (HRW) документує порушення прав людини та правил ведення війни в Україні. Звіти HRW описують катування, страти, зґвалтування, побиття та інші форми насильства, грабежі, обстріли маршрутів евакуації людей, бомбові та ракетні удари по цивільних та інфраструктурних об’єктах, а також використання заборонених боєприпасів.

Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.

Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».

Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України

Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.

А саме:

  • оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
  • публічні заклики до знищення українців;
  • цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
  • переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
  • винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
  • запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
  • депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
  • вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Читайте також