Головна Важливе у ДБР кажуть, що встановили силовиків, які здійснили перші постріли по мітингувальниках

у ДБР кажуть, що встановили силовиків, які здійснили перші постріли по мітингувальниках

by host

Про це розповідає News IO

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру колишньому командиру роти спецпідрозділу «Беркут» Управління МВС України в Севастополі та одному з міліціонерів цього підрозділу у рамках справи Майдану.

«Вони були безпосередніми виконавцями масових розстрілів активістів Майдану та фактично були першими, хто почав стрільбу по мітингувальниках», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому пресслужбою бюро в телеграмі.

За даними слідства, 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві ці міліціонери спецроти «Беркут» виконали наказ вищого керівництва та застосували до учасників акцій протесту вогнепальну зброю, споряджену патронами з свинцевою картеччю.

У ДБР кажуть, що безпосередньо через них загинули троє мітингувальників, а ще троє зазнали вогнепальних поранень різного ступеня тяжкості.

«Їх постріли фактично стали поштовхом до продовження вчинення умисних вбивств учасників акцій протесту, уже з застосуванням нарізної табельної автоматичної та снайперської вогнепальної зброї, бійцями спецпідрозділів Київського «Беркута» (так звана «чорна рота») та внутрішніх військ МВС України», – стверджують у ДБР, і додають, що через їхні дії загинули 48 учасників акцій протесту та ще 90 зазнали вогнепальних кульових поранень.

Після цих подій командир Севастопольського «Беркута» разом з працівниками очолюваного підрозділу, аби уникнути відповідальності втекли до Севастополя, де згодом перейшли на бік РФ та сприяли анексії півострова, додають у бюро.

Читайте також: Справи Майдану: екскомандира «Беркуту» з Криму судитимуть за перешкоджання протестам – ДБР

У лютому ДБР повідомило, що за чотири роки розслідування «справ Майдану» було повідомлено 239 підозр, до суду направлено 117 обвинувальних актів відносно 211 осіб.

Але, як повідомила Радіо Свобода, адвокатка потерпілих у «справах Майдану» Оксана Михалевич, більшість вироків у цих справах хоч є обвинувальними, але обвинувачені звільнені від покарання через сплив строків давності, саме притягнення до відповідальності.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.