Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення, яке відрізняється від підходів його попередників, здійснивши масштабний авіаудар по ядерній інфраструктурі Ірану. Цей крок став найризикованішим за його другий президентський термін і може суттєво змінити баланс сил на Близькому Сході.
Про це розповідає News IO
Стратегічна операція США проти ядерної програми Ірану
За останні два десятиліття Сполучені Штати намагалися зупинити ядерні амбіції Ірану за допомогою санкцій, кібератак та дипломатичного тиску. Проте в ніч на неділю за іранським часом президент Трамп наказав провести силову операцію, від якої свідомо відмовлялися його попередники через побоювання затягування країни у новий збройний конфлікт на Близькому Сході.
Трамп відправив стратегічні бомбардувальники B-2, які скинули найпотужніші неядерні боєприпаси на ключові елементи іранської ядерної інфраструктури. Основною ціллю став підземний центр збагачення у Фордо — об’єкт, який був недосяжний для ізраїльських сил і відігравав ключову роль у розвитку іранської ядерної програми.
Рішення про атаку далося Трампу непросто: він враховував потенційну відповідь Ірану, адже понад 40 тисяч американських військових розміщені на базах у регіоні, які перебувають у радіусі дії іранських ракет. Крім того, існувала загроза використання Іраном терористичних методів, захоплення заручників чи кібератак у відповідь на дії США.
Політичні наслідки та реакції світу
Помічники президента повідомили союзникам, що мета Вашингтона — знищення ядерної програми Ірану, а сам удар назвали обмеженою та контрольованою операцією на кшталт знищення Осами бін Ладена у 2011 році. Водночас високопоставлений європейський дипломат після консультацій із представниками США наголосив:
«Вони прямо сказали, що це не оголошення війни», — заявив у суботу ввечері один високопоставлений європейський дипломат після розмови з представником адміністрації.
Однак, зауважив він, Іран досі не створив ядерної бомби, на відміну від терориста, який убив тисячі американців.
В адміністрації США підкреслюють, що операція мала характер превентивної оборони і була спрямована на знищення потенційної загрози, а не повалення іранського режиму. У зверненні з Білого дому Дональд Трамп попередив, що у разі відмови Ірану від переговорів наслідки для країни будуть значно масштабнішими. Він також наголосив на готовності до подальших дій та поглиблення військового співробітництва з Ізраїлем, який протягом останніх восьми днів систематично знищував іранське військове та ядерне керівництво.
На тлі цих подій Іран фактично залишився без своїх союзників — ХАМАС, Хезболи та президента Сирії Башара Асада, а росія та Китай дистанціювалися після ізраїльських ударів. Відтак ядерна програма стала для Ірану не лише символом спротиву, а й основою збереження влади після революції 1979 року.
У Конгресі США вже лунають критичні голоси щодо дій Трампа. Сенатор Марк Ворнер підкреслив, що операція була проведена без погодження з Конгресом і всупереч висновкам розвідки, яка не мала доказів прийняття Іраном рішення про створення ядерної зброї.
Питання щодо наслідків цієї операції залишаються відкритими. Якщо Іран не зможе відповісти на удар і відмовиться від ядерних амбіцій, Трамп зможе заявити про свою рішучість діяти там, де попередники вагалися. Водночас існує ймовірність, що іранські науковці підуть у підпілля, а країна стане на шлях, подібний до Північної Кореї, яка сьогодні володіє десятками ядерних боєголовок. Це може змусити Іран переглянути свої підходи до захисту від зовнішніх загроз, враховуючи останні події.