Президент США Дональд Трамп оголосив про впровадження масштабних мит на імпорт товарів з десятків країн, формалізувавши водночас нові торговельні угоди із низкою партнерів, серед яких Велика Британія та Європейський Союз. Це рішення знаменує початок нової епохи торговельного протекціонізму у світовій економіці.
Про це розповідає News IO
Тарифи для ключових партнерів і нові умови для угод
Серед основних експортерів до США, які потрапили під нові високі тарифи, опинилися Тайвань — лідер світового виробництва напівпровідників, Канада, Індія та Швейцарія. Для Канади встановлено мито у 35%, для Індії — 25%, а для Швейцарії — 39%. В указі президента зазначено, що ці мита мають на меті скорочення торгового дефіциту США з низкою держав, який, за словами американської адміністрації, становить «надзвичайну загрозу національній безпеці та економіці США».
Запроваджені мита також повинні поповнити бюджет країни: планується, що надходження від імпортних зборів підуть на фінансування анонсованих адміністрацією Трампа податкових скорочень для внутрішньої економіки.
Новий тарифний режим є менш жорстким порівняно з заходами, оголошеними 2 квітня на так званий «день визволення», однак загальний рівень мит у США досяг найвищих показників за останні десятиліття. Це підкреслює намір Трампа радикально змінити засади глобальної економічної політики.
“Це нова система торгівлі. Ми переходимо від системи, де головним принципом була ефективність за будь-яку ціну, до тієї, де основою є справедлива та збалансована торгівля”, — заявив у четвер увечері високопосадовець адміністрації Трампа.
Наступні кроки та реакція світових ринків
Президент США встановив крайній термін — 1 серпня — для укладання нових торгових угод. У разі невиконання цієї вимоги країни зіштовхнуться з підвищеними тарифами, що вже спричинило активізацію переговорів між Вашингтоном і торговими партнерами. Британія, ЄС і Японія встигли підписати угоди, хоча ці домовленості викликали критику всередині самих країн. Новий указ закріпив тарифні умови цих угод.
Китай, який залишається найбільшим експортером у світі, поки що не увійшов до переліку країн із новими тарифами; для Пекіна встановлено окремий дедлайн — до 12 серпня має бути укладена торговельна угода із США.
Запроваджені мита набудуть чинності через сім днів, що дає митним органам США час для підготовки до нового режиму. Чиновники зазначають, що очікується підписання нових угод, що може дати надію окремим країнам на швидке скасування мит.
Фінансові ринки світу наразі відреагували доволі стримано: долар США укріпився, оскільки запроваджені тарифи відповідали попереднім прогнозам аналітиків. Основні фондові індекси США S&P 500 та Nasdaq втратили 0,1% та 0,2% відповідно, європейський Euro Stoxx 50 знизився на 0,5%. Дохідність американських держоблігацій залишилася стабільною.
Канада, уряд якої очолює прем’єр-міністр Марк Карні, не змогла досягти компромісу з Вашингтоном, попри численні спроби переговорів. Карні висловив розчарування цим рішенням і визнав, що окремі сектори канадської економіки відчують серйозний вплив мит. Водночас він наголосив, що діалог із США триватиме.
Міністр торгівлі США Говард Латнік розкритикував позицію Карні, зазначивши, що рішення Канади про визнання палестинської державності викликало обурення у Білому домі. Мито на канадські товари у розмірі 35% набуде чинності найближчої п’ятниці, за винятком продукції, що підпадає під умови угоди NAFTA 2020 року.
Президент Тайваню Лай Цінде назвав ставку мита у 20% тимчасовою і висловив сподівання на поступове її зниження у ході подальших переговорів.
Новий тарифний режим передбачає диференційований підхід: країни з більшим імпортом із США отримають ставку 10%, із незначним профіцитом — 15%, а для країн із великим профіцитом або без нових угод діятимуть підвищені мита.
Американські фондові ринки продовжують демонструвати рекордні показники, а інвестори, схоже, вже врахували ризики нової торговельної війни у своїх прогнозах. Стримана реакція ринку контрастує із значними втратами після оголошення перших жорстких тарифів у квітні.
Більшість ставок, оголошених Білим домом, відповідають попереднім листам Трампа до торговельних партнерів, у яких наголошувалося на необхідності укласти угоди до 1 серпня.