Президент США Дональд Трамп дав згоду на розгляд двопартійного законопроєкту, який передбачає запровадження нових санкцій проти російської федерації. Про це повідомив сенатор Ліндсі Ґрем, наголосивши, що документ може бути винесений на голосування вже наступного тижня.
Про це розповідає News IO
Суть законопроєкту: посилення тиску на країни, що купують російські енергоносії
За словами Ґрема, цей законопроєкт дозволить адміністрації Трампа впливати на ті держави, які продовжують купувати дешеву російську нафту, тим самим фінансуючи воєнні дії путіна проти України. Серед таких країн він назвав Китай, Індію та Бразилію.
«Після дуже продуктивної зустрічі сьогодні з президентом Трампом із різних питань, він дав зелене світло двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії, над яким я працював місяцями із сенатором Блюменталем і багатьма іншими. Це буде вчасно, оскільки Україна йде на поступки заради миру, а Путін лише говорить, продовжуючи вбивати невинних», – написав Ґрем у соцмережі X у ніч проти 8 січня (за київським часом).
Законопроєкт, за словами сенатора, передбачає запровадження 500-відсоткових мит на імпорт з тих країн, які купують російські нафту, газ, уран та нафтопродукти. Таким чином, документ має на меті припинити фінансування російської воєнної машини за рахунок енергетичного експорту.
Перспективи ухвалення та реакція України
Ґрем висловив сподівання, що законопроєкт отримає широку підтримку обох партій у Сенаті вже найближчими днями. Остаточне ухвалення документа вимагає схвалення Сенату, Палати представників та підпису президента США. Очікується, що ці кроки можуть бути здійснені в найкоротші терміни.
Ініціатива щодо посилення санкцій проти росії знаходить підтримку в Україні. Офіційний Київ неодноразово закликав західні країни ввести жорсткіші обмеження проти москви, звинувачуючи російську федерацію у свідомому затягуванні переговорного процесу щодо припинення війни.
Заява Ліндсі Ґрема пролунала на фоні активізації міжнародних перемовин щодо закінчення війни в Україні. Зокрема, 6 січня в Парижі завершилися консультації представників «Коаліції охочих», які виробили спільну позицію та підготували Паризьку декларацію. Документ містить пропозиції щодо надання Україні гарантій безпеки й розміщення багатонаціональних сил після завершення бойових дій за підтримки США. У дискусіях взяли участь спеціальний представник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, зять Трампа.
Наразі офіційна позиція російської федерації залишається незмінною: москва не демонструє готовності йти на компроміси чи погоджуватися на мирні угоди з гарантіями безпеки для України, запропонованими її союзниками. Водночас, західні країни продовжують шукати шляхи досягнення стійкого миру в регіоні.