У Німеччині набирає обертів хвиля дезінформації: на платформі TikTok активно поширюються відео, в яких попереджають про нібито ракетний удар росії по містечку Шробенгаузен. Саме тут розташований завод із виробництва крилатих ракет Taurus. Відео, створені з використанням штучного інтелекту, збирають сотні тисяч переглядів і провокують паніку серед користувачів платформи.
Про це розповідає News IO
Використання страху для маніпуляцій і гібридної війни
Ролики виконані у різко тривожному стилі: на фоні драматичної музики з’являються зображення володимира путіна, сергія лаврова та канцлера Фрідріха Мерца, а синтетичний голос стверджує: «Завод Taurus у Шробенгаузені буде знищено двома ракетами». Це породжує активне обговорення серед мешканців Баварії, деякі з яких навіть іронізують щодо можливих наслідків, наприклад, жартуючи про майбутній урожай спаржі.
Незважаючи на повну відсутність доказів, такі відео можуть досягати 700 тисяч переглядів та десятків тисяч лайків. У результаті вони підсилюють реальні страхи перед війною та нестабільністю не лише в Німеччині, а й у всій Європі.
Звідки беруться фейки та хто їх створює
Джерелом таких «новин» слугував фрагмент російського державного телебачення від травня 2025 року, де пропагандист Ігор Коротченко заявив, що росія «може атакувати завод у Шробенгаузені». Аналітики підкреслюють, що подібна риторика є типовою інформаційною тактикою кремлівських медіа, спрямованою передусім на внутрішнього глядача.
«Я не надаю їм великого значення. Це спосіб мобілізувати населення під час кризи», — пояснює політолог Константінос Цецос з Університету бундесверу у Мюнхені.
Стефан Майстер з Німецького товариства зовнішньої політики вважає, що ймовірність нападу росії на державу-члена НАТО надзвичайно низька. За його словами, «Москва прагне не атакувати Альянс, а послабити його, сіяти сумніви щодо підтримки України і підривати довіру до урядів».
Росія веде гібридну війну, поєднуючи дезінформацію, пропаганду, кібератаки та спроби впливати на громадську думку в країнах Європи. Дії навмисно залишаються нижче порогу, який міг би спричинити офіційну відповідь НАТО відповідно до статті 5 договору. Експерти не виключають можливості диверсій, атак на логістичні ланцюги або енергетичні мережі.
Точних відомостей про авторів фейкових роликів немає. Фахівці припускають, що це можуть бути як окремі користувачі, так і організовані «тролеферми». За словами Цецоса, створити подібний ролик може навіть підліток, маючи комп’ютер і доступ до нейромережі.
Юлія Смірнова з Центру моніторингу, аналізу і стратегії (CeMAS) зазначає, що більшість відео виглядають «поспішно зробленими» і часто суперечать одне одному. Деякі з них просувають проросійські меседжі, а інші, навпаки, підкреслюють силу України — що нетипово для пропагандистських каналів. Причина, на її думку, у прагненні авторів отримати максимальну кількість переглядів і підписників, експлуатуючи страхи користувачів. TikTok дозволяє монетизувати популярні акаунти, через що фейки перетворюються на вигідний бізнес.
Загалом експерти впевнені, що через такі відео переслідуються водночас політичні й комерційні цілі. росія систематично використовує дезінформацію для послаблення європейських суспільств, стимулюючи страх, суперечки та недовіру до влади. «Такі кампанії спрямовані на те, щоб змінювати політичні настрої, впливати на порядок денний і, зрештою, на рішення влади», — підкреслює Цецос. Аналогічні відео вже ширяться і в інших країнах Європи.
Дослідження CeMAS свідчить, що 41% мешканців Німеччини побоюються Третьої світової війни, а 38% вважають нові війни в Європі цілком можливими. Такі настрої створюють підґрунтя для різноманітних маніпуляцій.
Експерти наголошують: якщо мета противника — сіяти паніку, то піддаючись страху, суспільство мимоволі допомагає досягти цієї мети. Протистояти дезінформації допомагають освіта, розвиток критичного мислення та усвідомлене споживання новин.