Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання захисту голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, підозрюваного в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та недостовірному декларуванні. За новим рішенням від 4 червня, суму застави зменшено з 30 до 25 мільйонів гривень. Водночас суд не дозволив посадовцю виїжджати за кордон у службові відрядження.
Про це розповідає News IO
Обставини розгляду клопотання захисту
Адвокат Павла Кириленка Володимир Лисенко звернувся із проханням зменшити розмір застави до 3 мільйонів гривень і повернути посадовцю закордонний паспорт для можливості поїздок у службові відрядження. Він пояснив, що компанія «Керамет», яка внесла попередню заставу у 30 мільйонів гривень ще 28 серпня 2024 року, вимагає повернення коштів, оскільки вони були сплачені з розрахунком на подальше повернення під час фінансового планування компанії.
«Внесення цієї суми коштів здійснювалося компанією з розрахунку на її повернення з часом, під час планування своєї господарської діяльності. У зв’язку зі спливом тривалого часу з (моменту – ред.) внесення застави і настанням термінів розрахунків із кредиторами як в Україні, так і за кордоном, компанія просить повернути кошти або ініціювати перед Вищим антикорупційним судом питання про зменшення розміру застави і повернення внесених коштів», – повідомив адвокат Лисенко.
Захист також наголошував, що Павло Кириленко входить до складу української делегації на переговорах із ЄС щодо вступу України та є учасником заходів Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), зокрема «Тижня конкуренції» у червні 2025 року. На переконання адвоката, заборона на закордонні відрядження може негативно вплинути на міжнародне представництво України.
Позиція обвинувачення і суду
Прокурорка САП Валентина Гребенюк заперечила проти задоволення клопотання, наголосивши, що законодавство не передбачає повернення застави за бажанням заставодавця. Вона також зазначила, що у випадку невиконання підозрюваним визначених обов’язків застава може бути стягнута в дохід держави. Додатково прокурорка долучила до справи матеріали журналістського розслідування, за яким відомо, що 30 мільйонів гривень внесла компанія «Керамет», що належить бізнесмену Едуарду Мкртчану. 
Щодо дозволу на виїзд за кордон, прокурорка підкреслила, що відповідно до законодавства, міжнародна співпраця АМКУ покладається не лише на голову комітету, а й на його заступників. Слідчий суддя Володимир Воронько ухвалив рішення зменшити розмір застави до 25 мільйонів гривень, але не дозволив виїзд Кириленку за межі України навіть у службові відрядження.
Нагадаємо, у березні 2024 року журналісти-розслідувачі повідомили, що родина Кириленка у 2020–2023 роках придбала нерухомість та автомобілі на понад 70 мільйонів гривень без достатніх офіційних доходів. На підставі цих даних НАБУ розпочало кримінальне провадження, а посадовцю було висунуто підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.
Сам Павло Кириленко пояснював походження статків родинним стартовим капіталом, який, за його словами, був сформований у 1990-х роках після вигідного продажу акцій заводу «Стирол» у Горлівці бабусею його майбутньої дружини. Однак журналісти не змогли отримати офіційне підтвердження цим операціям.
Після того, як у серпні 2024 року суд визначив Кириленку запобіжний захід у вигляді застави 30 мільйонів гривень та носіння електронного браслета, стало відомо, що ці кошти внесла компанія «Керамет», бенефіціаром якої є Едуард Мкртчан.
Розслідування також виявило, що компанії Мкртчана беруть участь у державних закупівлях та аукціонах, контроль за дотриманням правил конкуренції на яких здійснює АМКУ. Зокрема, одна з його фірм – ТОВ «Гірничодобувна промисловість» – фігурує у справі Антимонопольного комітету щодо можливих антиконкурентних дій.
Сам Кириленко у коментарях підтвердив знайомство з Мкртчаном, але зазначив, що не знав компанію, яка внесла за нього заставу. На питання про те, чи просив він бізнесмена внести кошти, посадовець відповів уникливо. Едуард Мкртчан, у свою чергу, заявив, що діяв із власної ініціативи як друг Кириленка і не мав наміру отримати жодних преференцій від голови АМКУ.