Адміністрація президента Дональда Трампа з літа 2025 року координує з Україною удари по енергетичних об’єктах російської федерації. За словами американських та українських посадовців, такі дії спрямовані на ослаблення економіки росії та змушення володимира путіна сісти за стіл переговорів.
Про це розповідає News IO
Підтримка США та роль розвідки
Згідно з інформацією, американська розвідка впродовж кількох місяців передавала Києву дані, що дозволили здійснювати точні удари по стратегічних цілях, зокрема нафтопереробних заводах, розташованих далеко від фронту. Така підтримка посилилася з середини літа 2025 року і стала вирішальною для проведення атак, які раніше стримував Білий дім за президентства Джо Байдена. В результаті зросли ціни на пальне в росії, а москва була змушена скоротити експорт дизелю та активізувати імпорт пального.
Обмін розвідувальною інформацією свідчить про зростання підтримки України з боку президента Трампа на фоні його розчарування діями путіна. Ключовим моментом став телефонний дзвінок між Трампом і Володимиром Зеленським у липні цього року. Під час розмови президент США поцікавився, чи Україна готова завдати удару по москві у разі отримання зброї великої дальності. Джерела стверджують, що тоді Трамп висловив підтримку стратегії, спрямованої на те, щоб “змусити росіян відчути біль” і підштовхнути кремль до переговорів.
Тактика атак та результати
Американська розвідка допомагає Україні визначати маршрути, висоту польоту і час місій, що дає змогу українським безпілотникам уникати російської протиповітряної оборони. За словами трьох джерел, Вашингтон бере участь у всіх етапах планування операцій: Україна самостійно обирає цілі, а США надають дані щодо їхньої вразливості. Однак деякі співрозмовники зазначають, що США також позначають пріоритетні цілі для України, а українські дрони називають “інструментом”, за допомогою якого Вашингтон впливає на російську економіку.
“Удари на великі відстані спрямовані на знищення військового потенціалу противника, включно з його економічними ресурсами”, — підтвердили в Службі безпеки України.
Після безрезультатного саміту на Алясці Трамп втратив терпіння до путіна, що вплинуло на його рішення розширити підтримку Києва. Вашингтон давно обмінюється розвідданими з Україною для ударів по військових об’єктах на окупованих територіях і для раннього попередження про ракетні атаки, але лише нещодавно США почали брати участь у завдаванні ударів по енергетичній інфраструктурі росії.
Позиція Трампа нині суттєво відрізняється від початку його другого терміну, коли він тимчасово призупинив обмін розвідданими, прагнучи змусити Київ розпочати переговори з москвою.
На брифінгу у Києві Зеленський утримався від коментарів щодо ролі американської розвідки у глибоких ударах, але підтвердив, що співпраця триває “для власного захисту”, зокрема у межах використання систем ППО Patriot, Nasams і Iris-T.
Успіх України у завданні далеких ударів зумовлений розвитком технологій безпілотників і зростанням їхнього виробництва. Масовані атаки здійснюють Служба безпеки України, Сили безпілотних систем ЗСУ та інші спеціальні підрозділи. Під час операцій використовуються українські дрони великої дальності “Огненна точка” і “Лютий” (іноді одночасно до 300 одиниць), а також ракети власного виробництва “Нептун” і “Фламінго”.
У суботу СБУ повідомила про вдалу атаку безпілотниками на нафтопереробний завод “Башнафта-УНПЗ” у місті Уфа, що знаходиться за 1400 кілометрів від України. Це вже третій удар по енергетичних об’єктах Башкирії протягом місяця.
За оцінками експертів Energy Aspects, щонайменше 16 із 38 нафтопереробних заводів у росії постраждали від пожеж, що призвело до зупинки понад мільйона барелів потужностей на добу. Зеленський відзначив, що через ці удари москва втратила до 20% потужностей із виробництва пального та змушена імпортувати бензин із Білорусі та Китаю.
У кремлі заявили, що США і НАТО “регулярно” постачають Україні розвіддані для ударів по енергетичних об’єктах росії. За даними видання, Трамп ще не прийняв остаточного рішення щодо передачі Києву ракет великої дальності, зокрема “Томагавків”, але не виключає такої можливості.