Пісня Choke Me, обрана Румунією для участі у Євробаченні-2026, викликала значний суспільний резонанс. Композиція, яку виконує Александра Кепітанеску — переможниця румунської версії шоу The Voice, потрапила під шквал критики через тексти, які, на думку частини громадськості та активістів, романтизують сексуальне удушення.
Про це розповідає News IO
Критика тексту та реакція експертів
У трихвилинній пісні фраза «choke me» повторюється близько 30 разів, а в інших рядках звучать формулювання на кшталт «I want you to choke me», «It’s hard to breathe in» та «make my lungs explode». Ці слова стали приводом для кампаній проти сексуального насильства вимагати заборони пісні або принаймні зміни її тексту.
Активісти зазначають, що подібний зміст «романтизує небезпечну практику», яка може призвести до серйозних фізичних травм, включаючи пошкодження мозку або навіть летальні наслідки. Багато експертів підкреслюють, що популяризація таких тем у масовій культурі особливо небезпечна для молодої аудиторії.
«Пісня — а також її вибір і просування на “Євробаченні” — є безрозсудною нормалізацією небезпечної практики», — наголосила професорка права Даремського університету Клер Макглінн.
Пояснення авторів і реакція суспільства
У відповідь на критику Александра Кепітанеску заявила, що образи у композиції слід сприймати як метафору сильних емоцій, коли людина відчуває надмірний тиск переживань та сумнівів. Проте частина фанатів Євробачення вже закликала організаторів дискваліфікувати румунську заявку або змінити її текст.
Деякі оглядачі, зокрема норвезька блогерка та психологиня з каналу ESC Norway, вважають, що обрання такої теми було навмисним для привернення уваги до пісні.
Згідно з дослідженнями минулого року, понад 50% людей віком до 35 років стикалися з удушенням під час сексу, а майже третина з них помилково вважає, що існують безпечні способи цієї практики. Між тим науковці фіксують, що регулярне сексуальне удушення може призводити до ушкоджень мозку та сприяти розвитку депресії й тривожних розладів.
Варто зазначити, що Євробачення цього року супроводжують і інші суперечності — зокрема частковий бойкот через участь Ізраїлю, а також вимоги різних європейських мовників перевірити систему голосування після спірних результатів минулого конкурсу.