На засіданні комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони з приводу трагедії у Полтаві, розглядатимуть те, як запобігти наступним таким ударам у військових навчальних закладах. Засідання заплановане на 5 вересня, розповіла в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) народна депутатка від партії «Голос», членкиня комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська.
«Хоча ми розуміємо, що наші навчальні заклади і полігони все одно є цілями. І якщо росіяни стануть бити системно по цих навчальних закладах, то це буде така сама історія, як і по критичних об’єктах енергоінфраструктури. Я поки не знаходжу відповідь, як учити тоді курсантів, як робити релокацію загальну якусь велику. Хоч де б вони були, питання доступу ракет РФ відкрите. Ми ж розуміємо, що ніхто не захищений ані в Ужгороді, ані в Чернівцях, у Рівному, на Львівщині і так далі», – розповіла Соломія Бобровська.
Депутатка каже, що після того, як заслухають доповіді від представників Повітряних сил, Полтавської обласної військової адміністрації, представників Інституту зв’язку, Міністерства оборони та Генштабу, вирішуватимуть, які правила в навчальних закладах для військових треба змінювати.
«Якщо це питання швидкості добігання до укриттів, то встановлюватимемо швидкість добігання до укриттів. Наприклад, 30 – 40 секунд, і курсанти повинні бути в бомбосховищах. Більше того, належна кількість бомбосховищ, щоб вміщала всю кількість людей», – додала Бобровська.
За даними депутатки, в Інституті зв’язку були і мобілізовані, і ті, хто навчався і проходив підвищення кваліфікації. Шикування в навчальному закладі не було. Бобровська припускає, що інформацію про кількість людей у навчальному закладі і їхній склад могли передати силам РФ колаборанти. І тоді це питання посилення роботи Служби безпеки України у всіх містах, вважає членкиня комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
«За моєю інформацією, шикування справді не було. Це не лише за інформацією Генштабу, але і тих людей, які там перебували, які служать. Я би це викреслила взагалі. Питання, що якщо є влучання в аудиторію чи умовно в їдальню, то звідки була інформація, що там була певна кількість людей, більше ніж у середньому курсантів. Хоча, коли були удари по Яворівському полігону, у перший чи другий місяць війни, коли ми думали що це випадковість – а потім зазнала покарання людина, яка дуже довго працювала на ворога. Я думаю, тут буде така ж історія», – переконана Соломія Бобровська.
3 вересня Росія завдала балістичного удару по Полтаві. Жертвами стали понад 50 людей, ще 271 людина зазнала поранень. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що по території навчального закладу і сусідньої лікарні влучили дві балістичні ракети – одна з будівель Інституту зв’язку була частково зруйнована.
Речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону повідомив, що російські війська здійснили удар по навчальному закладу, попередньо, «Іскандерами».
«За нашими даними, в закладі відбувався навчальний процес. О 9:08 пролунав сигнал тривоги, всі спускалися в укриття. Через кілька хвилин після сигналу тривоги пролунали вибухи. Деталі трагедії з’ясовують. Зараз відомо, що ніяких шикувань чи інших заходів не відбувалося. Міністр оборони доручив Головній інспекції МОУ провести службове розслідування», – сказав речник Міноборони.
Місцеві жителі чули вибухи в місті близько 9:10 ранку, о 9:17 Повітряні сили повідомили про удар балістикою. Повітряну тривогу в регіоні оголосили за 2-3 хвилини до вибухів.
Часовий проміжок між тривогою і прильотом ракет був настільки коротким, що застав людей в момент евакуації до бомбосховища, розповіли в Міністерстві оборони.
У Полтавській області оголосили триденну жалобу.