Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи, які пролили світло на зв’язки Джеффрі Епштейна з технологічною галуззю та стартапами електромобілів. Журналісти, проаналізувавши матеріали, виявили глибоку залученість Епштейна у спроби інвестувати в амбітні проєкти Кремнієвої долини.
Про це розповідає News IO
Участь Девіда Стерна та зв’язки з відомими стартапами
Серед нових даних особливу увагу привернула співпраця Епштейна з бізнесменом Девідом Стерном — загадковим інвестором із Європи. За матеріалами розслідування, Стерн пропонував Епштейну вкладати кошти у декілька стартапів, серед яких Faraday Future, Lucid Motors і Canoo. Особливої уваги заслуговує історія Canoo — нині збанкрутілої компанії, чий перелік інвесторів довгий час залишався невідомим. Лише внаслідок судових процесів стало зрозуміло, що серед інвесторів були великі бізнесмени з Китаю та Тайваню, а також сам Стерн, відомий своїми зв’язками з Китаєм і навіть принцом Ендрю.
У 2018–2019 роках з’являлися чутки щодо можливої причетності принца Ендрю до Canoo, хоча офіційного підтвердження його інвестицій немає. Близькість Стерна до британської аристократії та його ділові відносини з Епштейном стали предметом ретельного вивчення. Стерн активно просував ідеї залучення великих капіталів до електромобільної індустрії, намагаючись зацікавити впливових гравців ринку.
Іноземний капітал та динаміка фінансування у Кремнієвій долині
Бурхливий розвиток стартапів електромобілів у минулому десятилітті супроводжувався активним залученням китайських інвестицій. Державні та приватні інвестори з Китаю відкривали офіси у США, фінансували перспективні компанії та прагнули наслідувати успіхи проєктів Кремнієвої долини. У такому середовищі й виникли Faraday Future, Lucid Motors і Canoo.
За інформацією з розсекречених листів, Стерн намагався переконати Епштейна інвестувати сотні мільйонів доларів у Faraday Future, а також придбати частку в Lucid Motors, яку контролював засновник Arrival. У листуванні також згадувалася можливість залучення до фінансування Lucid Motors компаній Morgan Stanley та Ford. Однак жодна з цих інвестиційних угод за участі Епштейна не була реалізована. Водночас Стерн став одним із ключових інвесторів Canoo, допомігши компанії розпочати діяльність на ринку електромобілів.
“Історія цієї співпраці відкриває завісу над тим, як за лаштунками відбувалось формування венчурних капіталів і як окремі особи, попри сумнівну репутацію, могли впливати на інноваційний сектор через свої зв’язки та фінансові ресурси”.
Документи також вказують, що більшість контактів Епштейна з представниками Кремнієвої долини відбувалася вже після того, як у 2008 році він визнав себе винним у справі про втягнення неповнолітньої у проституцію. Незважаючи на це, багато підприємців і надалі розглядали Епштейна як потенційне джерело фінансування та корисних зв’язків.
Оприлюднені матеріали не лише деталізують фінансові схеми в галузі електромобілів, а й демонструють, наскільки часто провідні технологічні компанії ігнорували минуле інвесторів заради доступу до капіталу й впливу. Ці документи розкривають неофіційні механізми венчурного бізнесу Кремнієвої долини, акцентуючи на ризиках, що існували в тіні гучних стартапів.