У ніч проти 4 березня російські війська здійснили наймасштабнішу за останній час атаку на Україну, застосувавши 149 ударних безпілотників. За інформацією командування Повітряних сил, атаки тривали з різних напрямків — зокрема з районів Брянська, Курська, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованого Гвардійського у Криму. В ході повітряної тривоги російські дрони Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших моделей атакували міста та критичну інфраструктуру по всій території країни.
Про це розповідає News IO
Масштаби руйнувань та робота ППО
За попередніми даними, сили протиповітряної оборони України знищили або придушили 129 безпілотників, що атакували північні, південні та східні регіони держави. Однак, зафіксовано 19 прямих влучань ударних дронів у 15 різних локаціях. Окремо повідомляється про падіння уламків збитих БпЛА ще на одній позиції, що свідчить про високу інтенсивність та щільність повітряної атаки. Останнім часом російські військові все частіше застосовують різні види озброєння — від безпілотників і ракет до керованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню — для масованих ударів по містах та цивільній інфраструктурі фактично на всій території України.
«Зафіксовано влучання 19 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на одній локації», – повідомляє командування.
Оцінка міжнародної спільноти та правова кваліфікація дій росії
Українські офіційні особи разом із міжнародними організаціями розцінюють подібні удари як воєнні злочини російської федерації та підкреслюють їхній цілеспрямований характер. Особливе занепокоєння викликають обстріли об’єктів життєзабезпечення населення й закладів охорони здоров’я, що мають на меті залишити людей без електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги. Правозахисники та дослідники геноциду вказують, що ці дії відповідають визначеним міжнародним стандартам критеріїв геноциду. Серед ознак — публічні заклики до знищення українців, цілеспрямоване винищення інтелігенції, депортація дітей, знищення культурних цінностей та спроби змінити ідентичність населення на окупованих територіях.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, що була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці, яких наразі 149, протидіяти геноциду та карати за такі злочини як у воєнний, так і у мирний час. Відповідно до конвенції, геноцидом вважаються дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До ознак геноциду відносяться вбивства, завдання серйозних тілесних ушкоджень, створення умов, спрямованих на фізичне знищення, а також насильницька передача дітей та публічні заклики до таких дій.
Водночас керівництво росії продовжує заперечувати факти навмисних атак на цивільну інфраструктуру України, попри численні докази руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водопостачання, що призводить до численних жертв серед мирного населення.