Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російська федерація здатна загрожувати країнам НАТО ще до того, як її збройні сили повернуться до масштабів, що існували до 2022 року. За оцінками експертів, ймовірність початку військових операцій рф проти держав Північноатлантичного альянсу зростає вже до 2030 року.
Про це розповідає News IO
Загроза з боку росії та реакція НАТО
Фахівці ISW звертають увагу на заяви західних урядовців про підготовку кремля до тривалої конфронтації з НАТО. Зокрема, генеральний секретар альянсу Марк Рютте 9 червня заявив, що протягом найближчих п’яти років рф може наважитися на застосування військової сили проти будь-якої з країн НАТО. У зв’язку з цим Рютте закликав членів альянсу до значного посилення своїх оборонних спроможностей, зокрема до зростання потенціалу повітряної та протиракетної оборони на 400% для ефективного протистояння загрозам з боку російської федерації.
“Рютте зазначив, що, за оцінками розвідки, Росія виробить 1500 танків, 3000 бронетехніки і 200 ракет ‘Іскандер’ у 2025 році”.
Виробничі потужності та співпраця рф з іншими країнами
Експерти ISW звертають увагу, що наразі незрозуміло, чи дані про виробництво танків і бронетехніки стосуються лише нової техніки, чи включають також відновлення машин із радянських запасів. Окрім того, Рютте наголосив на співпраці російської федерації з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном, яка, зокрема, передбачає відновлення збройних сил рф завдяки використанню китайських технологій.
Генсек альянсу підкреслив, що росія наразі виробляє вчетверо більше артилерійських снарядів, ніж усі країни НАТО разом узяті — масштаб, якого не спостерігалося протягом десятиліть. На його думку, найкращою відповіддю держав-членів стане збільшення витрат на оборону до понад 3% від ВВП кожної країни.
Очікується, що на саміті НАТО в Гаазі, який триватиме з 24 по 26 червня, буде погоджена нова цільова позначка витрат на оборону для всіх країн-учасниць.
Раніше ISW також повідомляв, що російські посадовці, ймовірно, створюють підґрунтя для виходу з міжнародних договорів про контроль над озброєннями, що може бути частиною підготовки до потенційної війни з НАТО.