Російська федерація почала застосовувати модернізовані радянські керовані авіабомби (КАБ), які оснащені китайськими турбореактивними двигунами. Завдяки цьому такі боєприпаси здатні уражати цілі на відстані до 200 кілометрів, що суттєво перевищує попередні показники дистанції та створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони.
Про це розповідає News IO
Нові технології та зростання загроз
За інформацією заступника керівника Головного управління розвідки Вадима Скибицького, вперше ці модернізовані бомби були використані росіянами у жовтні у Південній Україні — зокрема, у Одеській, Миколаївській та Полтавській областях. Якщо раніше КАБи з літаків Су-34 могли вражати цілі на відстані до 80 км, нині ж завдяки встановленим реактивним двигунам їхній радіус дії збільшено до приблизно 200 км.
Фотографії уламків таких боєприпасів, виявлених у Полтавській області в жовтні, свідчать про використання китайських турбореактивних двигунів, які, за оцінками експертів, можна придбати на майданчику Alibaba за близько 18 тисяч доларів США. Український спеціаліст з радіоелектронної боротьби Сергій Бескрестнов підтверджує цю інформацію.
Виклики для ППО та економічний аспект
Експерти вважають нові боєприпаси «дешевою альтернативою крилатим ракетам». За словами Павла Нарожного, їх основним завданням залишається ураження енергетичної інфраструктури та військових об’єктів. Модернізація КАБів розпочалась ще у 2023 році, коли до них додали крила та системи наведення, що дозволило планувати бомби на десятки кілометрів. Тепер доданий реактивний двигун ще більше збільшує їхній радіус дії і дає змогу запускати їх з безпечної для російської авіації глибини території.
За словами представника Повітряних сил Юрія Ігната, за льотними характеристиками ці боєприпаси наближаються до крилатих ракет, однак масового використання наразі не зафіксовано — ворог лише тестує їх у бойових умовах. Він також зазначив, що такі снаряди можна приглушувати засобами радіоелектронної боротьби і збивати системами ППО.
«Якщо Росія зможе налагодити масове виробництво, це стане великою проблемою для нас», — резюмував Павло Нарожний.
Втім, підвищена дальність польоту ускладнює перехоплення. За підрахунками на основі даних Centre for Information Resilience, коефіцієнт перехоплення російських ракет знизився з 37% влітку до 6% у вересні. Аналогічну тенденцію демонструють модернізовані іранські дрони «Шахед» — їхній коефіцієнт перехоплення впав з 97% у лютому до 80% у жовтні. Це посилює навантаження на вітчизняну систему ППО.
Однак встановлення реактивного двигуна має і свої мінуси: це обмежує вагу корисного навантаження — такі бомби можуть нести лише до 250 кг вибухівки. Експерт з ракетної тематики Фабіан Гоффманн зазначає, що двигун працює лише на частині траєкторії, забезпечуючи прискорення перед фазою планування до цілі.
Також запускати ці боєприпаси доводиться з літаків, що перебувають у глибокому тилу рф, щоб уникнути ураження українськими засобами ППО. Це обмежує реальний радіус застосування порівняно з теоретичними можливостями.
Економічна складова також залишається критичною: сучасні західні зенітні ракети, зокрема Patriot, коштують значно дорожче за модернізовані боєприпаси з турбореактивними двигунами.
У відповідь на нові загрози Україна зміцнює систему ППО. Президент Володимир Зеленський минулого тижня повідомив про отримання додаткових систем Patriot з Німеччини та підкреслив необхідність багатокомпонентної протиповітряної оборони. Водночас росія продовжує модернізувати свої балістичні ракети, які все частіше обходять навіть найсучасніші системи перехоплення.