Російська федерація протягом багатьох років виділяє значні кошти на підтримку мережі українських адвокатів і так званих «центрів правової допомоги» в Україні. Фінансування здійснюється через державний «Правфонд» (повна назва — Російський держфонд підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном), а основними цілями є захист «російськомовних в Україні», консультування щодо уникнення мобілізації, збір інформації про «воєнні злочини ЗСУ» й надання правової допомоги особам, обвинуваченим у державній зраді.
Про це розповідає News IO
Діяльність «Правфонду» та українських адвокатів
Розслідування ґрунтується на масштабному витоку даних про діяльність цього російського фонду, які потрапили до журналістів через міжнародне співробітництво. Один із проєктів — «Центр правових консультацій» у Києві — діє щонайменше з 2015 року, а фінансування на його роботу запитувалося навіть на 2025 рік. За звітами, центр проводив прийом громадян, готував аналітичні огляди щодо нібито порушень прав російськомовних та дій ЗСУ, а зібрані матеріали надсилалися до МЗС росії.
Керував київським центром Євген Бакланов, відомий своєю участю в організації «Український вибір» Віктора Медведчука, а з 2022 року обвинувачений СБУ у держзраді. У 2025 році, згідно з витоком, Бакланов просив про виділення 3,3 млн рублів (близько 40 тисяч доларів) на роботу центру для «правової допомоги росіянам в Україні» та моніторингу порушень прав людини для інформування ОБСЄ, Держдуми і МЗС рф.
У 2022 році юристи центру надали 318 безкоштовних консультацій, працювали п’ять днів на тиждень і відповідали на питання на сайті mir-in-razvitie.ru. За даними документів, кожен юрист міг отримувати до 700 тисяч рублів на рік. Серед імен згадуються Віталій Собкович, Євгеній Козаренко і Володимир Меньківський, але всі троє заперечили свою причетність до діяльності центру після 2018 року. Однак, за інформацією джерел, Меньківський у 2016 році отримував кошти від організації Бакланова, яка вже фінансувалася «Правфондом».
«У мене колись було знайомство з цією людиною, вона зверталася за правовою допомогою, однак я йому відмовив, тому що в нас було неспівпадіння з питань… це було до повномасштабки»
Євгеній Козаренко також заявив, що останній раз спілкувався з Баклановим у 2022 році, щоб відмовити йому у співпраці. Олександр Євсютін, ще один адвокат, запевнив, що не працює в згаданих організаціях, а його участь у проєктах могла бути фіктивною. Бакланов у 2024 і 2025 роках отримав від російського «Правфонду» майже 12,5 млн рублів, але немає підтверджень, що ці кошти дійшли до українських адвокатів, згаданих у заявках.
Зв’язки фонду з російською розвідкою та іншими адвокатами
«Правфонд» також фінансував сайт «Имею право», на якому публікуються матеріали про мобілізацію, зокрема, «5 офіційних причин, щоб не прийти в ТЦК за повісткою». Окремо у витоку згадуються адвокати Світлана Новицька та Дмитро Кальонов. Новицька, яка перебуває під вартою за підозрою у держзраді, нібито отримувала фінансування для захисту Тетяни Кузьміч, теж обвинуваченої у держзраді. У заявці на субсидію від російського фонду вказана сума 140 тисяч доларів адвокатських послуг за три роки, але сама Новицька це заперечує.
Дмитро Кальонов також заперечив отримання фінансування від російського держфонду. Серед засновників «Правфонду» — МЗС рф і «Россотрудничество», а його бюджет на 2025 рік складає близько 2,2 млн доларів США. Розслідувачі OCCRP встановили, що фонд має зв’язки з російською розвідкою, однак керівництво не коментувало ці факти.
«Правфонд» також фінансує гарячу лінію правової допомоги для «співвітчизників» в Україні та сайт «Соотечественники», де регулярно розміщуються відео українських юристів, зокрема Ростислава Кравця, який заперечує свою співпрацю з цим ресурсом. Проєкт курує громадянин росії Максим Зеленський, а редактором сайту у документах зазначений Дмитро Міцкіс — уродженець України, який, за власними словами, лише створював сайт і не бере участі в його подальшій діяльності.
Санкції проти російського «Правфонду», що діяли в Україні з 2021 року, завершилися й не були продовжені. Водночас Європейський Союз і надалі зберігає обмеження проти фонду та його керівництва за підривну діяльність в Україні.