Унаслідок масованих обстрілів з боку російської армії протягом минулої доби загинули двоє мирних мешканців Донецької області. Як повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін, жертви були зафіксовані в Краматорську та Дружківці. Ще один мешканець Краматорська отримав поранення.
Про це розповідає News IO
Серед поранених – жителі Харківщини, Запоріжжя та Херсонської області
На Харківщині, за інформацією очільника області Олега Синєгубова, російські війська атакували п’ять населених пунктів. В результаті обстрілів постраждали троє осіб: у селищі Золочів поранень зазнали 32-річний чоловік та 63-річна жінка, а в Богодухові 58-річний чоловік пережив гостру реакцію на стрес. Окрім того, 19-річний мешканець Олександрівки з Близнюківської громади отримав травми внаслідок вибуху невідомого предмета. Медична допомога також була надана 59-річній жінці, яка постраждала під час обстрілу Благодатівки Кіндрашівської громади ще 10 квітня.
У Херсонській області російські війська здійснили авіаційні та артилерійські удари по 13 населених пунктах, зокрема по обласному центру. За словами голови області Олександра Прокудіна, постраждали соціальна інфраструктура, житлові квартали, два приватні будинки, гараж та автомобілі. Внаслідок цих атак поранено ще двох людей.
У Запорізькій області, як зазначив Іван Федоров, російські обстріли призвели до поранення однієї людини у Запорізькому районі.
Системні удари та ознаки геноциду
Російська армія регулярно здійснює атаки на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури, використовуючи широкий арсенал зброї – ударні безпілотники, ракети, авіаційні бомби, системи залпового вогню. Ці удари спрямовані не лише на військові цілі, а й на критичні об’єкти, що забезпечують життєдіяльність населення.
«Російські військові били по соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 2 приватні будинки. Також окупанти понівечили приватний гараж та автомобілі. Через російську агресію 2 людини дістали поранення», – повідомив він.
Українська влада та міжнародні правозахисники розцінюють такі дії як воєнні злочини російської федерації, що мають ознаки геноциду. Системне знищення житлових будинків, об’єктів енергетики, водопостачання, медичних закладів, а також переслідування громадян із проукраїнською позицією та депортація дітей – усе це, згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду, підпадає під визначення геноцидних дій. Документ, ухвалений у 1948 році, зобов’язує 149 країн-учасниць запобігати таким злочинам і карати за них незалежно від часу – як у період війни, так і в мирний час.
Водночас керівництво росії відкидає звинувачення у навмисних ударах по цивільній інфраструктурі та стверджує, що не здійснює цілеспрямованих атак на мирне населення України.