У російській федерації спостерігається зростання кількості компаній, що звертаються по державну підтримку та податкові пільги. Це відбувається на тлі збільшення бюджетного дефіциту, спричиненого війною проти України.
Про це розповідає News IO
Посилення тиску на бюджет і нові запити на допомогу
Зокрема, представники сталеливарної галузі звернулися з вимогою звільнити їх від акцизу на сиру сталь і податку на видобуток залізної руди, що має на меті підтримати знижену прибутковість підприємств. За інформацією джерел, такий крок може призвести до втрати бюджету близько 10 млрд рублів щомісяця. Міністерство транспорту рф, у свою чергу, має намір залучити 65 млрд рублів для підтримки «Російських залізниць», які зіткнулися зі зростанням витрат, зниженням маржі та значним борговим навантаженням.
Водночас один із найбільших девелоперів житлової нерухомості Samolet Group також подав запит на державну допомогу обсягом 50 млрд рублів. Компанія стверджує, що ці кошти допоможуть уникнути підвищення цін на житло, яке наразі будується.
Економічні виклики та наслідки для бізнесу
Поточна хвиля звернень за державною підтримкою нагадує кризові періоди – 2008 рік та час після анексії Криму у 2014-му. Однак зараз можливості росії значно обмежені, оскільки війна проти України, що триває вже майже п’ять років, виснажує державні ресурси. Економічна активність вперше з 2022 року сповільнилася після підвищення ключової ставки до рекордних 21% для боротьби з інфляцією, яка згодом знизилася лише до 16%.
Додатковий тиск на бюджет створюють низькі ціни на нафту, знижки на російську нафту та зміцнення рубля, що скорочує доходи від експорту. Влада шукає до 1,2 трлн рублів для забезпечення виконання головних бюджетних показників, у той час як резерви суверенного фонду наближаються до критичного мінімуму, змушуючи уряд активно залучати дорогі кредитні ресурси.
Компанії стикаються з одними з найскладніших умов за десятиліття: санкції порушили ланцюги постачання, обмежили доступ до технологій і створили проблеми з платежами, а високі ставки стримують кредитування та зменшують прибутковість.
Експерти відзначають, що держава не зможе надати підтримку всім заявникам. Бізнесу доведеться ухвалювати складні рішення: реструктуризувати діяльність, скорочувати витрати, продавати активи або змінювати власників. Влада може надати пріоритетним секторам пільгові кредити, передаючи частину ризиків банкам. Очікується період економічної стагнації, під час якого слабші та менш ефективні компанії поступово залишатимуть ринок. Водночас повномасштабної економічної кризи наразі не прогнозується.